PROFILPELAJAR.COM

Валеріян Шипчинський
Валеріян Шипчинський
Народився	1873; Або, Велике князівство Фінляндське
Помер	26 жовтня 1918; Архангельськ, Північна область
Країна	Російська імперія
Діяльність	науковець
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет
Галузь	метеорологія, кліматологія

Валеріан Валеріанович Шипчинський (1873, Або, Велике князівство Фінляндське — 26 жовтня 1918, Архангельськ, Північна область) — фінляндський метеоролог і кліматолог, дослідник Льодовитого океану.

Присвятив життя розвитку метеорології як науки. Завідував гідрометеорологічною службою Північного Льодовитого океану.

Життєпис

Народився в 1873 в місті Або у Великому князівстві Фінляндському у шляхетській сім'ї.

Закінчив фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету і був залишений на посаді асистента на кафедрі фізичної географії, очолюваної ученим-кліматологом Олександром Воєйковим.

У 1903 запрошений до Лісового інституту, де працював на посаді асистента на кафедрі фізики і метеорології. Пізніше працював спостерігачем Павлівської магнітної і метеорологічної обсерваторії і фізиком Відділення щоденного бюлетеня Головної фізичної обсерваторії.

З 1909 керував кафедрою фізики і метеорології на Вищих жіночих природно-історичних курсах.

Наукова діяльність

До 1914 працював фізиком Миколаївської астрономічної обсерваторії, був членом комісії Російського географічного товариства і одним зі співавторів словника Брокгауза і Ефрона.

Організував Центральну гідрометеорологічну станцію в Архангельську і мережу спостережних гідрометеорологічних пунктів на узбережжі Баренцевого, Карського та Білого морів.

Для названих морів Шипчинським давалося передбачення погоди; крім того, ним були організовані регулярні оповіщення про стан льодовиків. З цією метою щодня складалися карти розподілу льодовиків у північних морях на підставі телеграфних повідомлень. Траплялися також експедиції для спостережень за крижаним покривом Двінської губи.

Вченим розроблено методи передбачення танення і замерзання Північної Двіни в її гирлі і високих підйомів води в річці неподалік Архангельська.

Завдяки його діяльності, період навігації було розширено до граничної можливості, що дозволило Архангельському порту під час війни 1914-1918 заповнити собою всі закриті порти Чорного та Балтійського морів.

З 1916 по 1918 — голова Архангельського товариства вивчення півночі.

З 1917 — Губернський урядовий комісар Архангельської губернії. Під його редакцією з дуже цінними доповненнями надруковані переклади книг «Кліматознавство» Володимира Кеппена і книга К. Каснера «Погода, її прогноз і значення для практичного життя».

Родина

Батько — Валеріан Шипчинський, затверджений у шляхетстві Новгородської губернії указом Сенату № 9648 від 28 листопада 1860. Дійсний таємний радник.
Дружина — Ніна Шилова.
Син — Дмитро Шипчинський (1905, Санкт-Петербург — 21 червня 1930, СЛОН) ^[1]
Донька — Анастасія (1907 — 1977)
Донька — Надія (1910 — 1987)
Донька — Раїса (1914 — 2007)
Донька — Валерія (1916 —)

Бібліографія

«Погода, её предсказание и значение для практической жизни.», Каснер К. Шипчинский В. В. (СПб.: Изд-ие П. П. Сойкина, 1913);
«Об определении температуры воздуха» (СПб)
«Аннексия Западного Мурмана» (1918)
«Переживаемый момент, его значение для России, Севера и Общества исследователей Русского Севера» (1918)

Примітки

↑ Шипчинский Дмитрий Валерьевич (1901—1930). Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 29 липня 2020.

Література

Під час написанні цієї статті використовувався матеріал з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона (1890-1907).

"Вековая летопись Гидрометслужбы Европейского Севера России", Л.Ю. Васильев, Ю.Н. Катин, И.А. Паромова (Архангельск: ОАО "Изд.-полиграф. предприятие "Правда Севера", 2014),
«Из истории Гидрометслужбы Севера», «Человек и стихия», И.А. Паромова. (Гидрометиздат, Л.,1981 г.);
«Становление гидрометеорологической службы на Севере», Н. Н. Колесниченко, И. А. Паромова (ИП Северного УГМС, 2(166), 1999 г.);
«Архангельск: годы революции и военной интервенции 1917—1920.», Овсянкин Е. И. (Архангельск: Сев.-Зап. кн. изд-во. 1987).
Отчет Архангельского общества изучения Русского Севера за 1917 год. Архангельск: губернская типография, 1918