Чубата зозуля

Чубата зозуля
Строкаті зозулі (Clamator jacobinus)
Строкаті зозулі (Clamator jacobinus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Підродина: Зозулині (Cuculinae)
Рід: Чубата зозуля (Clamator)
Kaup, 1829[1]
Види
Синоніми
Edolius Lesson, 1830[2]
  • Coccystes Gloger, 1833[3]
  • Melanococcyx Württemberg, 1857[4]
  • Cecractes Roberts, 1922[5]
  • Melanolophus Roberts, 1922
  • Cecractana Strand, 1928
Посилання
Вікісховище: Clamator
Віківиди: Clamator
ITIS: 177842
NCBI: 78202

Чубата зозуля[6] (Clamator) — рід зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[7]. Представники цього роду мешкають в Африці і Євразії[8][9].

Опис

Чубаті зозулі — відносно великі зозулі, середня довжина яких становить 34-45 см, а вага 66-141 г. Їх притаманні довгі вузькі хвости і широкі крила і не притаманний статевий диморфізм. На голові у них є помітний чуб. Верхня частина тіла у чубатих зозуль темна, переважно сіра, коричнева або чорна, а нижня частина тіла світла. Африканські види чубатих зозуль мають дві морфи — темну і світлу.

Чубаті зозулі практикують гніздовий паразитизм. Вони відкладають одне яйця в гнізда птахів середнього розміру, зокрема сорокам, шпакам, сорокопудам, чагарницям, бюльбюлям і тимеліям, в залежності від регіону.

Види

Виділяють чотири види:[10]

Етимологія

Наукова назва роду Clamator походить від слова лат. clamator — крикун (від clamare — кричати).[11].

Примітки

  1. ↑ Kaup, Johann Jakob (1829). Skizzirte Entwickelungs-Geschichte und Naturliches System der Europaischen Thierwelt (German) . Darmstadt: In commission bei Carl Wilhelm Leske. с. 53.
  2. ↑ R.P. Lesson: Traité d’ornithologie, ou, Tableau méthodique des ordres, sous-ordres, familles, tribus, genres, sous-genres et races d’oiseaux: ouvrage entièrement neuf, formant le catalogue le plus complet des espèces réunies dans les collections publiques de la France. Bruxelles: Chez F.G. Levrault, 1831, s. 147. 
  3. ↑ C.L.W. Gloger. Bortrag über die allgemeine geographische Berbeitung der Landvögel, jedoch blos mit Berücksichtigung der Gattungen und der Unterabtheilungen (Sectionen, Familien) in den Gattungen. „Jahres-Bericht der Schlesischen Gesellschaft für Vaterländische Cultur”. 10, s. 53, 1832. 
  4. ↑ P.W. von Wuerttemberg. Verzeichniss Central-Africanischer und Nord-Africanischer Vögel. „Naumannia”. 7, s. 434, 1857. 
  5. ↑ A. Roberts. A review of the nomenclature of South African birds. „Annals of the Transvaal Museum”. 8, s. 219, 1921–1922. 
  6. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  7. ↑ R.B. Payne: Family Cuculidae (Cuckoos). W: J. del Hoyo, A. Elliott & J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 4: Sandgrouse to Cuckoos. Barcelona: Lynx Edicions, 1997, ss. 547–548. ISBN 84-87334-22-9. 
  8. ↑ Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.
  9. ↑ Friedmann, H (1964). Evolutionary trends in the genus Clamator. Smithsonian Miscellaneous Collections. 146 (4): 1—106.
  10. ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 травня 2022.
  11. ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 110. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

  • N. B. Davies: Cuckoos, Cowbirds and Other Cheats. T & AD Poyser, London 2000, ISBN 0-85661-135-2.
  • Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.
Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.