PROFILPELAJAR.COM

Олександр Чуб
Чуб Олександр Сергійович
Олександр Чуб; Чуб Олександр Сергійович
Молодший лейтенант
Загальна інформація
Народження	15 лютого 1995; м. Харків, Україна
Смерть	19 червня 2022; м. Сєвєродонецьк, Луганська область
Національність	українець
Псевдо	«Вікінг»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Російське вторгнення в Україну (2022) Битва за Київ (2022),; Битва за Сіверодонецьк (2022); Бої за острів Зміїний;
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чуб.

Чуб Олександр Сергійович (нар. 15 лютого 1995(19950215), Харків — 19 червня 2022, Сіверодонецьк, Луганська область) — український військовослужбовець, молодший лейтенант. Учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).

Життєпис

Народився 15 лютого 1995 в Харкові^[1].

Навчався у військовому ліцеї імені Івана Богуна у Києві і бував удома лише на вихідні. Був переведений в цивільний ліцей, оскільки в його матері була невиліковна хвороба і коли йому було 13 років вона померла. Закінчив авіакосмічний ліцей імені Ігоря Сікорського^[2].

З 2016 виконував бойові завданя у зоні проведення АТО^[1] у складі 8 полку Сил спеціальних операцій. Потім був інструктором з рукопашного бою у Військовому інституті (Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

З лютого 2022 року у складі підрозділу спеціального призначення ГУР МО України виконував низку спеціальних та бойових завдань, які, без перебільшення, допомогли змінити хід великої війни.

Добровольцем вступив до лав ЗСУ, брав участь у боях за Київ. У квітні виконував спеціальні завдання на півдні України.

Був першим, хто висадився на скелястий ґрунт Зміїного з повітря і з кулеметом пробивав шлях побратимам. Окупантів на острові виявилося стільки (маскувалися в скелястих природних печерах), що Олександр стріляв дуже довго. Щоправда, на той час до кінця виконати місію не вдалося. Однак саме ця операція дала змогу спланувати наступні, які, зрештою, завершилися успіхом^[3].

У червні приступив до виконання завданнь в Сєвєродонецьку, Луганської області. Загинув 19 червня 2022 під час штурму вогневих позицій ворога^[4]. Отримав численні вогневі поранення, несумісні з життям. Розуміючи це, він наказав побратимам не забирати його, бо інакше вибратися живими їм би точно не вдалося^[3].

7 вересня 2022 р. Президент України Володимир Зеленський в Білій залі Героїв України Маріїнського палацу у Києві вручив нагородні атрибути звання Герой України членам родини молодшого лейтенанта Олександра Чуба^[4].

Три місяці росіяни не віддавали тіло Олександра. Постійно переносили дату обміну.

Нагороди

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно).^[4]

Вшанування пам'яті

На будівлі авіакосмічного ліцею, де навчався Олександр, 15 грудня 2022 року було встановлено пам'ятний знак^[2]. На відкритті були присутні члени родини, учні ліцею, бойові побратими, представники воєнної розвідки та Міністерства оборони України.

У березні 2024 року на фасаді будинку у Святошинському районі Києва, де жив Олександр, встановили меморіальну дошку, а побратими виготовили йому пам'ятник — лицар з автоматом у руці^[3].