- Чорна рілля ізорана, гей, гей!
- Чорна рілля ізорана
- І кулями засіяна,
- Білим тілом зволочена, гей, гей!
- І кровію сполощена.
- Лежить вояк на купині, гей, гей!
- Лежить вояк на купині,
- Китайкою очі вкриті, гей, гей!
- Китайкою червоною,
- Китайкою очі вкриті.
- Ані труни, ані ями, гей, гей!
- Ані труни, ані ями,
- Ані батька, ані мами.
- А нікому задзвонити, гей, гей!
- А нікому затужити!
- Дзвонять коні копитами, гей, гей!
- Дзвонять коні копитами,
- А вояки острогами.
- Дзвонять коні копитами, гей, гей!
- А вояки острогами.
- Летить ворон з чужих країв, гей, гей!
- Летить ворон з чужих країв,
- На могилу усідає,
- Очі йому випиває, гей, гей!
- Очі йому випиває.
- Ходить мати гукаючи, гей, гей!
- Ходить мати гукаючи,
- Сина свого питаючи,
- - Ой я твого сина знаю, гей, гей!
- Бо із нього пожив маю!
- «Скажи мені ворон милий, гей, гей!
- Скажи мені ворон милий,
- Чи то син мій іще білий,
- Чи ще очі та ясненькі, гей, гей!
- Та чи вуста рум'яненькі?…»
- - Вже вуста його синенькі, гей, гей!
- Вже вуста його синенькі,
- Його личко вже чорненьке,
- Я на личко присідаю, гей, гей!
- Його очі випиваю!…
|
Полинове поле
- Чорна рілля ізорана, гей, гей,
- Чорна рілля ізорана,
- Ще й трупами засіяна, гей, гей.
- Білим тілом зволочена, гей, гей,
- Білим тілом зволочена,
- Ще й кровію сполочена, гей, гей.
- Летить ворон з чужих країв, гей, гей.
- Ой летить ворон з чужих країв,
- З трупа очі вибирає, гей, гей.
- А нікому задзвонити, гей, гей.
- А нікому задзвонити,
- Ще й свічечку запалити, гей, гей.[3]
|
