Черкаський край

Черкаський край

Логотип
Тип Громадсько-політична обласна газета
Мова українська
Формат A3

Засновано 1954
Власник ТзОВ «Редакція газети «Черкаський край»[1]
Головний редактор Тетяна Калиновська[1]
Головний офіс 18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Хрещатик, 251
Наклад 17 000 (2020)
Передплатний індекс
(Укрпошта)
61071

kray.net.ua
Фасад будівлі редакції газети

Черка́ський край — обласна громадсько-політична газета Черкащини.

Передісторія

5 листопада 1918 року в Умані вийшов перший номер газети «Знамя коммунизма». Випуск газети готував більшовик А. М. Рибак, відряджений Київським підпільним губернським комітетом для роботи в регіонах[2]. Газета була органом окружного комітету партії Черкаського, Чигиринського, Звенигородського та Уманського повітів[3][4].

Пізніше на зміну «Знамя коммунизма» прийшли регіональні видання з різними назвами: у 1919 році інформаційною трибуною стали «Беднота», «Известия уездного Совета рабочих, крестьянских и казацких депутатов Черкасчины», «Вісті Черкаського повітового виконкому Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів». У 1923-1930 роках газета виходила під назвами «Шлях революції», «Робітничо-селянське око», «Радянська думка», «Прапор комуни». У грудні 1943 року у Черкасах розпочали друкувати «Черкаські вісті», згодом — «Прапор комунізму»[5][6][4].

У роки німецько-радянської війни газета не видавалася до 14 грудня 1943 року[4].

У грудні 1943 року видання газети було відновлено (спочатку під назвою «Черкаські вісті», пізніше — «Прапор комунізму»).

Газета «Черкаський край» веде свою історію з виходу першого номеру «Знамя коммунизма»[7][8]. Однак зв'язків наступництва сучасної газети з виданням, заснованим 1918 року, не прослідковується[9].

Історія

7 лютого 1954 року вийшов перший номер обласної щоденної газети під назвою «Черкаська правда»[6], що виходила шість разів на тиждень (300 номерів на рік)[4][10][11].

У 1955 році наклад газети становив 40 000 примірників, протягом 1956 року був збільшений з 40 тис. до 42 тис. екземплярів. У 1957 році наклад видання становив 42 тис., у 1958-1959 роках — 45 тис. примірників. Протягом 1960 року випуск газети було збільшено з 45 тис. до 48 тис. примірників[12].

У 1956 році в редакції газети проходив практику студент Василь Симоненко, а у 1957-1960 роках поет працював у виданні в якості постійного журналіста. Ще одним з працівників газети у повоєнний час був Герой Радянського Союзу Олександр Тканко.

У 1968 році газета нагороджена орденом «Знак Пошани»[4].

У 1984-1985 роках наклад газети становив 116 000 примірників[10].

На 1986 рік наклад видання становив 115 100, на 1987 рік — 111 800, 1988 рік — 109 000, 1989 рік — 99 000, 1990 рік — 85 250 примірників[11].

Під сучасною назвою видання виходить з 1 січня 1991 року двічі на тиждень — щосереди та щоп'ятниці[13][14].

12 вересня 2011 року вийшло Розпорядження Черкаської ОДА №286 «Про вихід із складу співзасновників обласної соціально-економічної газети «Нова доба» і газети «Черкаський край» та їх редакцій»[15].

30 червня 2016 року Черкаська обласна рада у рамках Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» прийняла вихід зі складу засновників газети «Черкаський край» та її редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу в суб'єкт господарювання зі збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації[16]. Від 5 грудня 2017 року новим засновником та власником видання стало ТзОВ «Редакція газети «Черкаський край»[1].

Див. також

Посилання

  1. а б в ТзОВ «Редакція газети «Черкаський край». Опендатабот. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
  2. Черкаська область // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
  3. Чигирин, Чигиринський район, Черкаська область // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
  4. а б в г д Черкаська правда // Украинская Советская Энциклопедия. том 12. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1985. стр.207
  5. Про редакцію. Шануємо традиції газети зі 100-річною історією. Черкаський край. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
  6. а б Черкаси, Черкаська область // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
  7. З нагоди 100-річчя газета «Черкаський край» влаштувала виставку робіт власних фотокорів. Прочерк. 5 листопада 2018. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
  8. Обласна газета «Черкаський край», що має уманське коріння, відзначила 100-літній ювілей. Уманський міський портал. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
  9. Якщо «Черкаському краю» 100 років, то «Дзвону» – 150. Дзвін. 19 листопада 2018. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
  10. а б № 2908. Черкасская правда = Черкаська правда // Летопись периодических и продолжающихся изданий 1981 - 1985. Государственный библиографический справочник СССР (в 4 частях). Часть 2. Газеты. М., издательство "Книжная палата", 1989. стр.377-378
  11. а б № 3211. Черкаська правда // Летопись периодических и продолжающихся изданий СССР 1986 - 1990. Часть 2. Газеты. М., «Книжная палата», 1994. стр.420
  12. № 5514. Черкасская правда // Летопись периодических изданий СССР 1955 - 1960. Часть 2. Газеты. М., изд-во Всесоюзной книжной палаты, 1962. стр.730-731
  13. Черкаський край: перша обласна громадсько-політична газета. Газетний фонд НБУ імені В. І. Вернадського. Процитовано 4 липня 2020.
  14. Черкаський край. Інформація про видання станом на 1 січня 2016 року. Історична правда. Зала комунальної преси. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 4 липня 2020.
  15. Розпорядження від 12.09.2011 р. №286 «Про вихід із складу співзасновників обласної соціально-економічної газети «Нова доба» і газети «Черкаський край» та їх редакцій. ЛІГА:ЗАКОН. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
  16. Депутати зважилися відпустити «Черкаський край». Черкаська обласна рада. 1 липня 2016. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.