Церква Святих Апостолів Петра і Павла в селі Ясіня
Церква Святих Петра і Павла в селі Ясіня
48°16′11″ пн. ш. 24°22′55.9″ сх. д. / 48.26972° пн. ш. 24.382194° сх. д. / 48.26972; 24.382194
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, вул. Грушевського, 164. Урочище Плитоватий, с. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область
Кінець будівництва	1780
Будівельна система	дерев'яна архітектура
Належність	Православ'я
Єпархія	Мукачівсько-Карпатська єпархія ПЦУ
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Тип	Культурний
Церква Святих Апостолів Петра і Павла (Ясіня) (Україна) Розташування на карті України
Церква Святих Апостолів Петра і Павла у Вікісховищі

Церква Святих Апостолів Петра і Павла (Ясіня) — пам'ятка архітектури національного значення. Розташовується у селі Ясіня Рахівського району Закарпатської області^[1]. Охоронний номер — 206/1. Відомі назви, які вживаються — Церква Преображення Господнього, Плетовацька церква.

Дерев'яна святиня датується далеким 1780 роком. Дослідники вважають, що храм спершу стояв з іншого боку Карпатського вододілу, у селі Яблуниця, звідки у 1871 році його перенесли і заново зібрали в урочищі Плитоватий, на окраїні Ясіні при виїзді на Лазещину та Яблуницький перевал. Існує однак також думка, що зважаючи на розмір споруди і архітектурні деталі, вона значно новіша, і 1871 — це власне рік будівництва. Згодом храм ще неодноразово ремонтувався, зокрема у 1932 році, коли був оновлений іконостас, у радянські часи у 1971 році, коли церква починаючи з 1963 року слугувала музеєм, та на початку 1990 років, коли храм повернули вірним^[1].

В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 206/1). В 2018 році церква визнана об'єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (№ 070039)^[2][3].

Храм типово-гуцульський, хрещатий у плані з рівними раменами, одноверхий, бічні зруби увінчані невеликими маківками. До вхідного зрубу, вже у 20 ст., прибудований витягнений бабинець. Центральна баня, на відміну від Струківської церкви, велика і стрімко витягнена угору, вона, як і барабан нижче — восьмигранної форми. Верхівка бані теж має велику маківку, а от світловий ліхтар відсутній. Дахи храму вкриті бляхою вже віддавна, а стіни — дерев'яним гонтом у вигляді ромбів та пофарбовані брунатною фарбою. Бічні зруби і центральний барабан прорізані великими вікнами. На верхах храму збереглися великі старовинні ковані хрести, а от двері, на жаль, ніяк не схожі на 18 ст.

Плетовацька церква, як і Струківська, має статус пам'ятника архітектури національного значення. Храм стоїть у центрі великого цвинтаря, що простягнувся збоку від автодороги., тож забезпечено вільний огляд з усіх боків. Безпосередньо навколо споруди територія вкрита тротуарною плиткою. Дещо далі на схід, на відстані 20 м, бачимо дерев'яну дзвіницю, витриману у одному стилі з храмом.

17 лютого 2019 року, загальні збори Спасо-Преображенської парафії смт. Ясіня (вул. М. Грушевського, 164, ур. Плитоватий) Рахівського району Закарпатської області абсолютною більшістю голосів ухвалили рішення вийти зі складу Хустської єпархії Російської Православної Церкви в Україні (Московського патріархату) (керуючий єпархією митрополит Марк (Петровцій)) та разом із храмом приєдналась до Карпатської єпархії Православної Церкви України на Закарпатті (керуючий єпархією єпископ Віктор (Бедь))^[4].

• Вознесенська церква (Ясіня)
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ворохта)
• Церква Пресвятої Трійці (Микуличин)
• Церква Святого Юра (Дрогобич)

• Церква св. Петра і Павла [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.]
• Сирохман М. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008