Церква Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста — чинна мурована церква у Львові, на вулиці Науковій, 19а, що належить до Львівської митрополіїУГКЦ. Будівля характерна поєднанням образності української архітектури із візантійською столичною традицією.
Історія церкви
Храм розташований при перетині важливих магістралей загальноміського значення — вул. Наукової та Княгині Ольги, на місці зарезервованому, згідно Генплану, для розміщення домінантної споруди (в радянський період тут планувалося розмістити висотний житловий будинок).[1] Перший проєкт будівлі у модерністському стилі, був виконаний львівським архітектором Олександром Вендзиловичем у 2003 році. На його основі було виконано містобудівне обґрунтування, яке 24 вересня 2010 року було затверджено виконавчим комітетом Львівської міськради[2]. Однак, на той момент, модерністська хвиля, характерна для сакральної архітектури Львова у 1990-ті років минула, популярними стали традиціоналістські образи оперті на історичних аналогіях. В зв'язку із цим, у 2008 році, був виконаний новий проект авторства архітектора Юрія Горалевича, остаточна розробка якого завершилась у 2010[a], після чого розпочалися будівельні роботи.
10 серпня2014 року, після літургії, митрополитом Ігорем (Возьняком) було освячено надкупольні хрести[3], а 27 вересня2016 року ним було освячено головний престол та всю церкву.[4] Після цього у церкві продовжились завершальні та внутрішні опоряджувальні роботи.
Архітектура
Головний фасад (серпень 2022)
Споруда має оригінальне об'ємно-просторове вирішення, що являє собою синтез традиційної образності українських центричних п'ятиверхих церков[b] із хрестоподібним, у плані, розміщенням куполів, та ранньовізантійських константинопольських церков купольно-базилікального типу[c]. Таким чином сформовано просторовий образ, в якому українська ідентичність пірамідального, центричного, п'ятиверхого храму поєднана із урочистою мовою найбільш репрезентативних культових Константинополя.[5]
Характерною особливістю вирішення церкви Воздвиження Чесного Хреста є переваження української традиційної образності у зовнішньому образі споруди і ранньовізантійської у внутрішньому.
Конструкція будівлі, проєкт якої розроблявся протягом 2010—2012 років, складається із поєднання монолітного залізобетону і цегляної кладки стін. Для монтажу купола використано металічні та дерев'яні елементи.
Настоятелі
Михайло Сарабаха
Зауваги
↑Проектування стосувалось не лише церкви, але і комплексу духовного центру, поряд
↑таке вирішення сакральних споруд особливо характерне для церков Козацької доби -Наддніпрянщини та Причорномор’я (XVII-XVIII століть)
