«Цар Лев» — українська народна казка, яка алегорично відображає суспільні цінності, моральні дилеми та конфлікти в людському співжитті. Через образи тварин казка передає важливі уроки про владу, чесність, інтриги та справедливість.

Згідно класифікації Володимира Проппа казку «Цар Лев» можна віднести до «казок про випробування» або «казок про суперництво» ^[1].

Відповідно до класифікації Антті Аарне, вдосконаленої Томпсоном та Утером (система Аарне-Томпсон-Утер, ATU), казка «Цар Лев» може бути віднесена до наступних типів: ATU 552 «Тварина як правитель», ATU 51 – «Суперництво між тваринами», ATU 104 – «Обман у змаганнях» ^[2].

Головна тема казки — вибір лідера. Це завдання у творі постає як складний процес, у якому беруть участь різні персонажі зі своїми сильними й слабкими сторонами.

Основна ідея казки — застереження від необачного вибору лідера та викриття хитрощів, маніпуляцій і зради. Через образи звірів піднімаються питання чесності, мудрості та відповідальності, що є ключовими для будь-якого суспільства.

У казці кожен персонаж уособлює певні риси характеру та керується шаблонними моделями поведінки, притаманними тільки йому й визначеними певними ментальними особливостями. Особливо чітко це видно на персонажах-звірях ^[3]:

1. Лев — символ хоробрості та сили, проте у казці він виявляє гордовитість і хитрість. Його перемога не є результатом справедливості чи сили, а наслідком обману й інтриг, що викриває негативний бік його натури.
2. Слон — уособлення сили, чесності та спокою. Слон виступає гідним кандидатом, однак стає жертвою інтриг лева і лисиці, що показує вразливість доброчесності перед підступністю.
3. Лисиця — архетип хитрощів і маніпуляцій. Її дії є вирішальними у казці, адже саме вона придумує план, що допомагає леву отримати владу.
4. Зебра, сова, їжак, ведмідь та інші — уособлюють колективний розум і різні точки зору. Вони прагнуть справедливості, але легко піддаються впливу хитрощів.

Казка має декілька рівнів конфлікту ^[4]:

1. Внутрішній конфлікт — боротьба за владу між левом і слоном.
2. Колективний конфлікт — суперечки звірів щодо критеріїв вибору лідера.

Сюжет будується на спробах вирішити конфлікт за допомогою різних методів: голосування, змагань із бігу та сили.

У казці «Цар Лев» звірі збираються на нараду, щоб обрати собі царя. Вони сперечаються, який правитель їм потрібен — сильний і сміливий чи мудрий і чесний. Слон пропонує свою кандидатуру, адже має велику силу, але лев заперечує, вважаючи себе найкращим через спритність і вроду. Звірі вирішують голосувати, кидаючи жолуді за лева і ліщину за слона, але голосів виявляється порівну. Тоді пропонують змагання: помірятися силою. Лисиця, що підтримує лева, вигадує хитрий план — вночі перегризти дерево, на яке сперся сплячий слон. Лев із лисицею залучають мишей та ведмедя, і дерево падає разом зі слоном. На ранок звірі бачать лежачого слона та радісного лева й проголошують його царем. Обман залишається нерозкритим, і налякані звірі змирюються з вибором ^[5].

Казка має традиційну композиційну структуру:

1. Зачин — звірі збираються для вибору царя, окреслюються їхні критерії та очікування.
2. Розвиток подій — дискусії, голосування та підготовка до змагань.
3. Кульмінація — інтрига лисиці та падіння слона.
4. Розв’язка — визнання лева царем через обман.

Казка вчить важливим урокам:

• Лідер повинен поєднувати силу, чесність, мудрість і справедливість.
• Маніпуляції та хитрощі можуть принести тимчасовий успіх, але руйнують довіру.
• Колективна думка може бути впливовою, проте потребує критичного підходу.

У казці більшість персонажів та подій мають символічний підтекст ^[6]:

1. Лев і слон — символи двох підходів до влади: агресивної самопрезентації та скромної гідності.
2. Лисиця — символ інтриг і маніпуляцій, які можуть зруйнувати справедливість.
3. Голосування горіхами — символ намагання звірів досягти демократичного вибору, який не завжди є успішним через зовнішні впливи.

• Білоруська народна казка «Про царя-звіра»
• Індійська народна казка «Мавпа та лев»
• Російська народна казка «Суд звірів»
• Африканська народна казка «Слон і черепаха»
• Арабська народна казка «Вибори царя серед птахів»
• Скандинавська народна казка «Лис і ведмідь»
• Африканська казка народу масаї «Чому лев став царем?»

1. ↑ Пропп В. Морфология сказки. — Москва: Наука, 1969. — 192 с.
2. ↑ Аарне А., Томпсон С. The Types of the Folktale: A Classification and Bibliography. — FF Communications No. 184. — Helsinki: Academia Scientiarum Fennica, 1961. — 581 p.
3. ↑ Наливайко Д. Естетика фольклору: Аналітичний підхід до дослідження народної творчості. — Київ: Либідь, 1991. — 304 с.
4. ↑ Карпенко С. Українське казкознавство: методологія досліджень та едиційна практика. — Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 368 с.
5. ↑ Українська народна казка «Цар Лев» на Дерево Казок
6. ↑ Зінчук В. Проблеми типології та поетики української народної казки. — Житомир: Полісся, 2003. — 352 с.