Хімічний склад річкових вод Криму

Хімічний склад річкових вод Криму — вміст розчинених у річкових водах Криму хімічних речовин — основних (головних) іонів, біогенних речовин, значення мінералізації та твердості води. Річки Криму впадають в Чорне та Азовське моря.


Умови формування хімічного складу річкових вод

Формування хімічного складу вод різних генетичних категорій на території Криму відбувається в різних ґрунтових і кліматичних умовах гірських, передгірських і степових його районів.

Основну роль у водному балансі річок відіграють води поверхнево-схилового і ґрунтового стоку. У живленні гірських річок Криму поверхневий стік становить 70-75 %.

Поверхнево-схилові води в Криму утворюються, головним чином, у період зимових відлиг і ранніх весняних паводків. Стікаючи з крутих схилів по мерзлому ґрунту, ці води не встигають збагатитися розчинними речовинами.

Води поверхнево-схилового стоку, які утворюються в період весняних паводків, після розмерзання ґрунтового покриву і в період літніх дощів мають більш високу мінералізацію. З гірських схилів у річки зноситься велика кількість теригенного матеріалу, збільшується кількість завислих речовин у воді.

В іонно-сольовому складі помітно збільшується вміст сульфатів, клас вод змінюється з гідрокабонатного на гідрокарбонатно-сульфатний.

У Степовому Криму, який належить до зони недостатнього зволоження з дуже засоленими ґрунтами, мінералізація води ґрунтових вод у період літніх паводків змінюється в межах 455-2000 мг/дм³, домінують сульфати, хлориди та натрій.

Значному засоленню поверхневих вод у степових районах Криму сприяють кліматичні умови: високі літні температури і велике випаровування з поверхні суші та акваторії водойм; останнє зумовлює різке збільшення мінералізації води в замкнутих водоймах.

У гірських районах у живленні річок беруть участь води закарстованої товщі юрських вапняків, які утворюють потужні джерела, що дають початок найбільшим річкам Криму. Характеризуються вони помірною мінералізацією води – 450-750 мг/дм³, в іонному складі домінують гідрокарбонати і кальцій.

Гідрохімічний режим

Кількість атмосферних опадів і розподіл їх протягом року, а також особливості температурного режиму зумовлюють паводковий характер гідрологічного режиму річок і достатнє промивання ґрунтів гірської частини водозборів від легкорозчинних солей.

В цілому, для гідрологічного режиму річок Криму характерними є два основні періоди: паводковий (зимово-весняний); меженний (літньо-осінній).

У зимово-весняний період (і під час злив) мінералізація річкових вод у гірській частині становить 200-300 мг/дм³ на південних і західних схилах Кримських гір, 250-350 мг/дм³ - на північних і 250-500 мг/дм³ на північно-східних схилах гір. Твердість води становить 2-5 ммоль/дм³. Вода належить до гідрокарбонатного класу групи кальцію.


1. Середні багаторічні концентрації основних іонів та мінералізація річкових вод у моніторингових створах річок Криму, мг/дм³[1][2]

Річка — пункт, сезон Ca2+ Mg2+ Na++K+ HCO−
3		 SO2−
4		 Cl− Мінералізація води
Весна
Альма – північніше Партизанського вдсх 51,8 11,2 12,2 212,9 61,1 9,6 359
Кача – с. Баштанівка 60,9 12,8 16,3 193,9 79,2 8,8 372
Дерекойка – м. Ялта 58,4 11,9 11,1 206,6 39,8 14,0 342
Чорна – с. Чорноріченське 75,3 5,8 9,9 288,3 26,1 14,4 420
Судак – м.Судак 148,1 38,5 234,2 290,1 342,8 144,8 1198
Сухий Індол – с. Тополівка 82,4 10,5 45,1 279,3 71,4 20,3 509
Салгир – с. Піонерське 62,4 8,7 10,5 217,9 58,0 17,4 375
Салгир – Дворіччя 256 79,2 317,5 236,7 489,4 498,9 1878
Бурульча – с. Міжгір’я 82,4 6,6 4 254,2 18,9 8,9 375
Літньо-осіння межень
Альма – північніше Партизанського вдсх 71,3 14,8 17,9 249,5 78,6 9,5 442
Кача – с. Баштанівка 79,9 13,6 17,5 255,3 58,4 26,3 451
Дерекойка – м. Ялта 74,8 16,1 23 243,9 59,6 27,5 445
Чорна – с. Чорноріченське 59,6 5 9,7 187,4 19,7 12,7 294
Судак – м. Судак 128,1 50,3 207,4 231,5 330,2 83,9 1031
Сухий Індол – с. Тополівка 87,4 14,5 120/1 282,5 89,8 31,4 606
Салгир – с. Піонерське 101,4 15,8 21,8 286,5 70,8 22,6 519
Салгир – Дворіччя 148,3 74,3 179,2 228,6 455,8 442,5 1529
Бурульча – с. Міжгір’я 87,1 7,2 8,2 280,1 22,1 11,5 416
Зима
Альма – північніше Партизанського вдсх 68,3 13,5 13,9 255,0 41,8 8,9 401
Кача – с. Баштанівка 76,6 12,2 16,6 237,6 66,3 15,8 425
Дерекойка – м. Ялта 78,7 17,6 26,8 261,3 52,6 24,1 461
Чорна – с. Чорноріченське 69,4 8,2 9,8 224,2 24,9 16,8 353
Судак – м. Судак 243,2 102,1 311,1 226,4 649,1 282,3 1814
Сухий Індол – с. Тополівка 79,8 27,5 29,7 252,3 69,6 28,5 487
Салгир – с. Піонерське 76,6 29,2 20,6 237,6 86,3 15,8 466
Салгир – Дворіччя 240,8 167,7 302,7 252,6 661 619,8 2245
Бурульча – с. Міжгір’я 78,6 5,8 10,9 238,3 25,8 10,7 370

Мінералізація руслових вод нижче схилів Кримських гір у зимово-весняний період становить 200-300 мг/дм³ (нижче західних схилів) і 350-700 мг/дм³ (нижче північних і східних схилів гір). Твердість води становить 2-6 ммоль/дм³. Вода належить до гідрокарбонатного і гідрокарбонатно-сульфатного класу, групи кальцію.

У паводковий період мінералізація талих і дощових вод у балках і ставках Степового Криму становить 160-700 мг/дм³.

У меженний період (літньо-осінній) мінералізація руслових вод гірської частини річок становить 450-550 мг/дм³ на західних схилах, 450-650 мг/дм³ – на північних, 450-850 мг/дм³ – на південних і 550-750 мг/дм³ – на північно-східних схилах гір. Вода гідрокарбонатного класу групи кальцію.

У літньо-осінній період нижче схилів Кримських гір мінералізація руслових вод значно збільшується і досягає 750-1000 мг/дм³ (нижче західних схилів), 1000-1750 мг/дм³ – (нижче північних) і 1000-4000 мг/дм³ – (нижче східних схилів гір). Твердість води може сягати 25 ммоль/дм³. Вода належить до гідрокарбонатно-сульфатного і сульфатно-гідрокарбонатного класу, групи кальцію – магнію, до хлоридно-сульфатного чи хлоридного класу групи натрію.

У меженний період мінералізація талих і дощових вод у балках і ставках Степового Криму досягає 7500-28000 мг/дм³ і вода стає хлоридно-сульфатною чи хлоридною.

При вивченні хімічного складу річкових вод Криму треба враховувати, що на більшості річок і тимчасових водотоків збудовано водосховища чи ставки, які регулюють стік. Якщо водотоки перекриті греблями, то у водосховищах (Чорноріченське, Сімферопольське, Старо-Кримське та ін.) акумулюються головним чином маломінералізовані паводкові води і лише попуски води з них утворюють нижче гребель змішані води паводкового і меженного стоку.


2. Середні багаторічні концентрації біогенних речовин — загального заліза (Fe), мінерального фосфору (P), кремнію (Si), сполук азоту (NO−
3, NO−
2, NH+
4), мг/дм³ та значення біхроматної окиснюваності (БО, мг О/дм³) у річкових водах за моніторинговими створами річок Криму[1][2]

Річка — пункт, сезон Fe P Si NO−
3		 NO−
2		 NH+
4		 БО
Весна
Альма – північніше Партизанського вдсх 0,02 -* - 0,490 0,006 0,094 7,8
Кача – с. Баштанівка 0,01 - - 1,000 0,016 0,540 15,2
Дерекойка – м. Ялта 0,01 0,012 2 0,373 0,005 0,172 11,7
Чорна – с. Чорноріченське 0,01 0,004 1,8 0,966 0,005 0,374 10,3
Судак– м. Судак 0,01 - - 3,084 0,037 0,117 10,3
Сухий Індол – с. Тополівка 0,01 - - 0,116 0,005 0,01 8,9
Салгир – с. Піонерське 0,01 - - 1,700 0,019 0,086 10,4
Салгир – Дворіччя 0,01 0,004 1,4 2,880 0,044 0,187 10,6
Бурульча – с. Міжгір’я 0,01 0,004 2,5 0,828 0,002 0,023 4,6
Літньо-осіння межень
Альма – північніше Партизанського вдсх 0,002 - - 0,390 0,002 0,007 6,5
Кача – с. Баштанівка 0,002 - - 1,430 0,003 0,008 9,3
Дерекойка – м. Ялта 0,01 0,034 2,8 0,790 0,027 0,330 13,5
Чорна – с. Чорноріченське 0,01 0,003 1,7 0,650 0,005 0,090 9,8
Судак– м. Судак 0,14 - - 2,830 0,007 0,050 13,1
Сухий Індол – с. Тополівка 0,01 - - 0,580 0,006 0,016 9,4
Салгир – с. Піонерське 0,007 - - 2,490 0,008 0,039 16,5
Салгир – Дворіччя 0,001 0,008 3,1 5,430 0,038 0,190 19,7
Бурульча – с. Міжгір’я 0,01 0,029 2,6 0,440 0,011 0,020 13,6
Зима
Альма – північніше Партизанського вдсх 0,01 - - 0,175 0,002 0,01 7
Кача – с. Баштанівка 0,01 - - 1,17 0,003 0,187 9,4
Дерекойка – м. Ялта 0,01 0,030 2,8 0,598 0,189 0,117 12,9
Чорна – с. Чорноріченське 0,01 0,003 2 0,506 0,009 0,023 8,3
Судак – м. Судак 0,01 - - 0,501 0,002 0,094 12,6
Сухий Індол – с. Тополівка 0,01 - - 0,564 0,001 0,111 6,2
Салгир – с. Піонерське 0,01 - - 0,900 0,009 0,280 15,6
Салгир – Дворіччя 0,01 0,020 1,9 0,910 0,044 0,047 12,4
Бурульча – с. Міжгір’я 0,01 0,025 2,3 0,782 0,002 0,062 5,9

Примітка: * — компонент не визначався.


Таким чином, вміст основних іонів, біогенних та органічних речовин, у воді річок Криму в значній мірі залежить від специфічних природних чинників (див. табл. 1-2). У річках Степового Криму спостерігається незадовільна якість води за рахунок природних чинників — перевищення мінералізації та твердості води для прісних вод та ГДК для джерел питного водопостачання.


Див. також

Література

  1. ↑ а б Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. — К.: Вища школа, 1995. — 307 с. — ISBN 5-11004522-4
  2. ↑ а б Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії. — К., 2012. — ISBN 978-966-521-559-2

Посилання