Хокейний турнір серед чоловіків у рамках Зимових Олімпійських ігор у Солт-Лейк-Сіті 2002 року проходив з 9 по 24 лютого за участі 14 команд. Вісім з них брали участь у фінальному турнірі і ще шість після попереднього етапу кваліфікувалися за 9-14 місця. Вдруге в історії Олімпійських ігор для проведення Олімпіади збірними у найсильніших складах було зроблено паузу у проведенні регулярного чемпіонату НХЛ. Переможцем стала збірна Канади.
На попередньому етапі вирішувалася доля двох вакантних місць основного групового турніру, до якого потрапили лише переможці груп. Головною несподіванкою стало настільки явне фіаско збірної Словаччини, яка до цього часу вже зарекомендувала себе як амбітна команда й менш ніж за два роки до олімпійського турніру встигла здобути срібло Чемпіонату світу 2000 року. Частина гравців команд, які брали участь у кваліфікації, розпочали виступ не з початку змагань, бо були задіяні у Національній Хокейній Лізі.
Кваліфікація за 9-14 місця проводилась шляхом стикових ігор між командами, які посіли у групах попереднього етапу однакові місця (крім перших, які продовжили бородьбу за 1-8 місця).
Шість з восьми команд потрапили до групового турніру автоматично, без участі у попередньому і відбіркових етапах. Американці поїхали на олімпійський турнір під керівництвом Херба Брукса — головного тренера конанди часів «дива» зимової Олімпіади 1980 року, коли збірна США несподівано переграла команду СРСР і виграла олімпійське «золото». У збірній Росії дебютував як головний тренер В'ячеслав Фетісов, який незадовго до цього закінчив кар'єру гравця й особисто знав більшість своїх підлеглих ще як хокеїст. У цілому груповий турнір мав відносне значення, бо впливав лише на посів у плей-оф. До 1/4 виходили всі учасники групового етапу.
Головна сенсація турніру — проходження до півфіналу білоруської команди. До 2014 року це було найбільшим здобутком в історії збірної Білорусі з хокею. Тим більше, що в 1/4 вони здолали «зіркову» і титуловану збірну Швеції, яка найкраще з усіх команд провела груповий турнір, єдина вигравши всі матчі. Шведи програли, не зважаючи на помітну перевагу у всіх компонентах гри, у тому числі вони майже втричі переважали за кидками по воротах супротивника. Крім поєдинку Швеція — Білорусь стався ще один чвертьфінал, виграний в першу чергу за рахунок неймовірної гри воротаря: гра росіян з чехами. Завдяки шат-ауту російського воротаря Миколи Хабібуліна росіяни, не зважаючи на домінування у грі чеських хокеїстів, змогли взяти реванш за поразку у минулому олімпійському фіналі в Ногано. Результат російської «Дрім-тім» («Команди мрії», як її прозвали північноамериканські журналісти через добірний зірковий склад НХЛ-івських гравців росіян) було оцінено неоднозначно. Канадці здобули перші золоті олімпійські медалі за 50 років. Головним героєм фінального поєдинку став канадець Джо Сакік, який забив у ньому дві шайби і віддав дві результативні передачі. Склад чемпіонів Олімпіади — 2002 за участі легендарних Айзермана, Лєм'є, Бродера, Сакіка та інших вважається одним з найкращих в історії.
ЧНЛ = часу на льоду (хвилини: секунди); КП = кидки; ГП = голів пропушено; СП = Середня кількість пропущених шайб; %ВК = відбитих кидків (у %); ША = шатаути[3][4]
Бомбардири
Список найкращих гравців, сортованих за очками. Список розширений, оскільки деякі гравці набрали рівну кількість очок.
І = проведено ігор; Г = голи; П = передачі; Очк. = очки; +/− = плюс/мінус; Ш = штрафні хвилини;
Зимові Олімпійські ігри 2002 року — перший і до цього часу єдиний олімпійський турнір, у якому брала участь хокейна збірна України. За підсумками турніру вона зайняла десяте місце.
На першому етапі кваліфікації збірна України здолала команди Литви та Естонії і, таким чином, вийшла з групи, не зважаючи на поразку від збірної Казахстану . Другий етап українці здолали завдяки перемозі над збірною Норвегії (5:1) і нічийним результатом з білорусами. Гру зі збірною Німеччини було програно (1:3), та цього вистачило для здобуття прохідного 3-го місця в групі.
Незважаючи на перемоги в двох інших іграх попереднього етапу, до вісімки найкращих збірна України не ввійшла через поразку у стартовому матчі проти білорусів (хоч і отримала однакову з ними кількість очок та кращу різницю закинутих — пропущених шайб). На початку попереднього етапу збірна грала в неоптимальному складі. НХЛівці Христич і Варламов змогли приєднатися до команди лише перед останнім груповим матчем, а Федотенко — лише на гру із Латвією (що не вберегло від нищівної поразки в останній грі). Українець Сергій Климентьєв став найкращим захисником попереднього етапу олімпіади.
Статистика гравців збірної України на Олімпійському турнірі (Г — забиті голи, П — гольові передачі, О — набрані очки за системою гол+пас) :
Жіночий турнір проходив з 11 по 21 лютого. Це були другі змагання між жіночими хокейними командами в історії Олімпійських ігор (вперше у 1998-му в Нагано). У ньому брали участь збірні команди Канади, Швеції, Росії, Казахстану, США, Фінляндії, Німеччини і Китаю. Німецькі, російські і казахські хокеїстки брали участь у Олімпійських іграх вперше. Команди було поділено на дві групи по чотири в кожній. По дві найкращих команди з кожної групи виходили до півфіналу. Треті місця та четверті місця груп грали між собою альтернативні півфінали, переможці яких грали між собою за 5-е місце, переможені — за сьоме. Після півфіналів нагороди розігрувалися у фіналі та грі за бронзові медалі (3-є місце). Турнір підтвердив традиційне домінування північноамериканських хокеїсток. До фіналу пройшли ті самі команди, що і на минулих олімпійських іграх, а також всіх проведених до того часу чемпіонатах світу. Переможцем вдруге стала збірна Канади, яка у фіналі здолала команду США з рахунком 5:2. Бронзові нагороди здобули шведки, які у грі за третє місце з рахунком 2:1 перемогли хокеїсток з Фінляндії.
Канада
США
Швеція
4
Фінляндія
5
Росія
6
Німеччина
7
Китай
8
Казахстан
Найбільше шайб на жіночому турнірі забила Гейлі Вікенгайзер з Канади (7). Найкращою асистенткою (7 гольових передач) стала її землячка Даніель Гуєт. Разом з американкою Кемі Гранато вони очолили список найкращих бомбардирів (по 10 очок за системою гол+пас у кожної). Найкращою серед воротарів, які відіграли більше двох ігор, за показниками надійності стала американка Сара Декоста — в середньому по 1 пропущеній шайбі за гру і майже 95 % відкинутих кидків.[6]
Примітки
↑Прессбол(рос.). Звіт з гри Швеція - Білорусь. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 12 грудня 2013.