PROFILPELAJAR.COM

Хмельницькі гербу Абданк з хрестом^[1] або гербу Масальський^[2] — український шляхетський рід.

Представники

Владислав Хмельницький (1550)— батько Венжика Хмельницького
- Венжик Хмельницький (Венцеслав) (р. н. — 1569) — український військовий козацький діяч XVI ст., козацький полковник, низовий гетьман (1534—1569). Дід Зеновія Богдана.
  - Михайло Хмельницький (? — 1620) — шляхтич, чигиринський підстароста.
    - Богдан Хмельницький (? — 1657) — гетьман Війська Запорозького, керівник Хмельниччини.
      - Тиміш Хмельницький (1635^[3] — 1653)
        Іван
        
        Богдан
      - Юрій Хмельницький (1641^[3] — ?) — в листах до козацької старшини 1678 року підписувався наступним титулом: «Юрій Гедеон Венжик Хмельницький, князь Сарматії, Малої Росії і України, вождь військ запорозьких».^[3] На листах підписувався: «Георгій Гедеон князь»;^[3] нобілітований на сеймі 1659 року, на знак того, що його батько втратив шляхетство через організацію Хмельниччини. Отримав у володіння Гадяч і Миргород з околицями^[2]. Використовував герб Масальський,^[2].
      - Катерина Хмельницька (Олена) — дружина Данила Виговського (1 травня 1661^[3]), брата Івана Виговського; дружина Павла Тетері (2 травня 1661^[3])
      - Олена Хмельницька — Інше ім'я: Стефаніда; дружина Івана Нечая (1661).
    - Ян (Іван) Михайлович Хмельницький^[4]
      - Яненко-Хмельницька Олена Іванівна (? — раніше 1671) — друга дружина Григорія Дорошенка^[5].
      - Павло Іванович Хмельницький (? — ?) — полковник київський; нобілітований на сеймі 1661 року; отримав у володіння Бобровницю, Бугайовку і Бірки у Київському воєводстві,^[3] згадується у листі Юрія Хмельницького, під 1678 роком.
        Єфросинія Павлівна Яненко-Хмельницька (? — 1684) — друга дружина гетьмана Петра Дорошенка^[6].
        
        Іван Павлович Яненко-Хмельницький (? — 1679) — козацький полковник, соратник гетьмана Юрія Хмельницького^[7].
      - Яненко-Хмельницький Іван Іванович^[4].

Герб

Герб Хмельницького за гербовниками Каспера Несецького (1715—1724 виданий у Львові) та Бобровича (1835) — герб Масальський. На своїх листах 1648 р. Хмельницький підписувався — Зеновій Богдан Хмельницький^[8].

Примітки

↑ (пол.) Boniecki, Adam. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Т.3. — S. 7.
↑ ^а ^б ^в (пол.) Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza: T. 3. — Lipsk: Breitkopf i Haertel, 1839. — Chmielnicki h. Massalski. — S. 41.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж (пол.) Boniecki, Adam. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Т.3. — S. 8.
↑ ^а ^б Мицик Ю. Павло Яненко-Хмельницький — полководець і дипломат // Юрій Мицик. Полководці Війська Запорізького: Історичні портрети Редкол: В.Смолій (відп.ред) та ін. — Київ.: Вид.дім «KM Academia», 1998 — Кн.1.
↑ Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Чигиринський полк // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць, вип. 35. — К.: Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, 2010. — с. 12.
↑ Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — с. 197.
↑ Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Чигиринський полк // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць, вип. 35. — К.: Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, 2010. — с. 22.
↑ Velychko, Samiĭlo,approximately 1728; Величко, Самійло,approximately 1728; Шевчук, В. О.; Мишанич, О. В. (1991). Litopys. Kyïv: Vydavnyt︠s︡tvo khudoz︠h︡nʹoï literatury "Dnipro". ISBN 5-308-00316-5. OCLC 26258525.

Джерела

Boniecki, Adam. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Chmielnicki. — Т.3. — S. 7-8. (пол.)
Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza: T. 3. — Lipsk: Breitkopf i Haertel, 1839. — Chmielnicki h. Massalski. — S. 41. (пол.)