Хлєбніков Олег Микитович

Хлєбніков Олег Микитович
Народився9 липня 1956(1956-07-09) (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Іжевськ, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, журналіст, інформатик Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботипоезія[1], журналістика[1] і кібернетика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Хлєбніков Олег Микитович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Олег Микитович Хлєбніков (9 липня 1956(1956-07-09) Редагувати інформацію у Вікіданих, Іжевськ Редагувати інформацію у Вікіданих) — російський поет, журналіст. Заступник головного редактора «Нової газети». Живе в Передєлкіно[2]. Член Спілки письменників СРСР.

Біографія

Народився в сім'ї інженерів. Дебютував віршами, бувши школярем, в 1973 в «Комсомольській правді» (в номерах від 18 і 27 жовтня), у віці 17 років. Під час навчання на математичному факультеті Іжевського механічного інституту[ru] він публікується в колективних збірках Удмуртського видавництва[ru] «Квітень» (1975; Борис Слуцький у рецензії відзначив талант поета[3]) і «Джерела» (1976), керує літстудією «Веселка» при СП Удмуртії. Учасник VII Всесоюзної наради молодих письменників і першої наради молодих літераторів соціалістичних країн. У 1978 закінчив інститут, з 1980 року — член СП СРСР. У 1983 році захистив кандидатську дисертацію з кібернетики. У 1985 закінчив Вищі літературні курси. У 1991-1995 роках був секретарем Спілки письменників Москви. Видавався у перекладах у Франції і Данії.

Робота журналіста
  • журнал «Огонёк», завідувач відділом літератури (1988-1991)
  • журнал «Русская виза»
    • співредактор (з 1992)
    • головний редактор (з 1994)
  • «Нова газета»
    • завідувач відділом культури
    • випусковий редактор
    • заступник головного редактора
    • шеф-редактор відділу сучасної історії

Дружина — поетеса і журналістка Анна Юдківна Саєд-Шах[ru] (Данцігер)[4].

Творчість

Лірична творчість Хлєбнікова народжена сприйняттям міста. Він зображує реалії сучасної цивілізації та актуальні проблеми побуту, зростання їхнього впливу на внутрішнє життя людини. Його хвилює ослаблення здатності людини до комунікації при дедалі більшій тісноті спільного існування. Хлєбніков свідомо протиставляє свою творчість «естрадній ліриці». Він не дає ніяких коментарів до створених ним образів, виявляє сумнів у сенсі існування людини, говорить про пошуки власного місця в житті. Він ставить ті загальнолюдські і соціальні питання, які хвилюють людство в кінці XX століття.[5]

Премії та нагороди

Книги віршів

Примітки

  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Журнальный зал: Дружба Народов, 2016 №8 - Олег ХЛЕБНИКОВ - Куда нас вывезет кривая?
  3. ↑ «Комсомольская правда», 15 лютого 1975
  4. ↑ Владимир Алейников «Очищающий СМОГ»
  5. ↑ Казак В. Лексикон русской литературы XX века. — С. 446.
  6. ↑ Литературную премию «Венец» получили Русаков, Хлебников и Солонович
  7. ↑ Лауреаты премии журнала «Дети Ра» за 2012 год
  8. ↑ Новая Пушкинская премия
  9. ↑ В Посольстве РП состоялась торжественная церемония вручения ордеров и государственных наград // Посольство Республики Польша в Москве, 31 июля 2014
  10. ↑ Российская Газета: Юрий Бутусов награжден премией "Парабола"

Література

Посилання