Утворена в 1776 році в результаті розподілу Новоросійської губернії на 4 провінції (лівобережну Полтавську та правобережні Єлисаветградську, Слав'янську і Херсонську) і губернський Кременчуцький повіт, після узгодження територіальних меж.[1][2] Межі між провінціями та новоутвореними повітамигубернії детально були визначені в «Ограничении Новороссийской губернии»(РГАДА, ф. 16, д. 797, ч. 2., лл. 293—330 об.).[1] Кордони Херсонської провінції були наступними: починаючи від кордону Єлисаветградської провінції від устя Костоватого Ташлика, де він впадає в річку Буг, і далі Бугом вниз до її устя в Дніпро і від устя Бугу кордон продовжується з додаванням до провінції міста Кінбурна з його округом, далі до устя річки Інгульця і частини річки Дніпро з островами між Конських Вод, так як і по губернській межі на цій ділянці описано; далі від устя річки Інгульця вверх її серединою до кордонів Єлисаветградської провінції, до згаданої в описі тієї провінції встановленої межі в 1764 році і цією межею, до устя річки Костоватого Ташлика, де кордон цієї провінції брав свій початок.[1]
В Херсонську провінцію входила більша частина землі між Бугом і Дніпром, яка дісталася Російській імперії по трактату 1774 року від Порти Оттоманської та землі колишніх Запорізьких вольностей. Адміністративним центром провінції мало бути місто Херсон[1], яке було засноване лише 18 червня 1778 року[3].
Херсонська провінція поділялася на три повіти:[1][4]
1783 року територія Новоросійської губернії увійшла до складу Катеринославського намісництва, де поділ на провінції вже не використовувався.[5]
Джерела
↑ абвгдДо історії першої Новоросійської губернії при запровадженні в 1776 році повітового устрою. Інгульський степ. Вип. V: Розділ І. Історія. Олененко А. Г., Пивовар А. В.
↑Беднов В. Материалы для истории колонизации бывших Запорожских владений.
↑Полное собрание законов Российкой имрерии. Том ХХ. С 1751 по 1780. Санктпетербург. 1830. С721.
