Харківське конструкторське бюро двигунобудування (ХКБД) — державне науково-виробниче підприємство оборонно-промислового комплексу України, яке спеціалізується на розробці дизельних двигунів[1].
Входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значчення для економіки й безпеки України[2].
Історія
1931—1991
В 1931—1932 роках при Харківському паровозобудівному заводі (ХПЗ) було створено спеціальне конструкторське бюро з проєктування танкових двигунів.
В 1930-ті роки на основі конструкції швидкохідного дизельного двигуна БД-2 спеціалістами КБ й ХПЗ було створено танковий двигун, який отримав назву В-2[1].
Після завершення Німецько-радянської війни КБ розробляло двигуни до танків Т-64 й Т-80УД[1]
У 1959 році ХКБД розпочало роботи зі створення двотактного дизельного двигуна 5ТДФ, яким було оснащено новітній танк Т-64[3].
У 1974 році ХКБД розпочало роботи зі створення танкового дизельного двигуна 6ТД[3][1].
В 1989 році ХКБД розпочало роботи зі створення малолітражних дизелів серії ДТ[3].
В лютому 1990 року в ХКБД було організовано сектор з двигунів цивільно-господарського призначення. В січні 1991 року він був перетворений у відділ № 10 з двигунів цивільно-господарського призначення (надалі перетворений на відділ малолітражних двигунів і силових установок)[4]. 1990 року було постановлено створення малолітражних двигунів 1ТД, 2ТД, 3ТД й 4ТД.
Після 1991
Після відновлення незалежності України КБ було перепідпорядковане міністерству оборони України.
Спеціалісти КБ провадили роботи зі створення двигунів до танків Т-84 й модернізованих варіантів танків Т-72[1].
Крім того, спеціально для БРЕМ-84 було розроблено варіант двигуна 6ТД-1 (який отримав назву 6ТД-1Р). в подальшому було розроблено варіант двигуна 6ТД-2 для танка «Оплот» (який отримав назву 6ТД-2Е).
В 1998 році ХКБД розпочало роботи зі створення малолітражних дизелів серії ДТА[3].
В 1999 році завод ім. Малишева почав серійне виробництво двигунів 2ДТ, 2ДТМ, 2ДТХ й 4ДТС (розроблених спеціалістами ХКБД)[4].
В лютому 2006 року в зв'язку з виходом на пенсію генерального конструктора ХКБД Миколи Рязанцева (який обіймав цю посаду від 1973 року), новим генеральним конструктором ХКБД став Сергій Альохін[6].
В кінці грудня 2006 року ХКБД завершило комплекс дослідно-конструкторських робіт зі створення малолітражного дизельного двигуна 3ДТА (призначався для сільськогосподарської техніки)[7].
Станом на початок 2008 року, основною продукцією підприємства були:
- дизельні двигуни 3ТД-1, 3ТД-2, 3ТД-3, 3ТД-4[1]
- танкові дизельні двигуни 6ТД-1, 6ТД-2, 6ТДР, 5ТДФ, 5ТДФМ[1]
- суднові дизельні двигуни 5ТДКМ[1]
- дизель-електричні агрегати ЕА-8А й 6ДЕА[1]
В 2010 році ХКБД завершило розробку двигуна 3ТД-3А для БТР-4 (виробництво якого розпочалося в листопаді 2011 року на заводі ім. Малишева)[8]. В подальшому, ХКБД брало участь в роботі над БТР-4МВ[9].
Після створення в грудні 2010 року державного концерну «Укроборонпром», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 53 від 19 січня 2011 року ХКБД було включено до його складу[10].
В березні 2012 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову про реорганізацію ХКБД з метою перетворення на державне комерційне підприємство[11].
В 2013 році ХКБД розробило інвестиційний проект виробництва дизелів «Слобожанський дизель» (який передбачав виробництво автомобільних дизельних двигунів подвійного призначення серії ДТНА потужністю 100—175 к.с. в чотирьох- і шестициліндровому виконанні), було розроблено конструкторську документацію першого автомобільного дизеля 4ДТНА1 потужністю 100 к.с.[12] В подальшому, ХКБД були виготовлені й представлені демонстраційні зразки двигунів 4ДТНА1[13].
В квітні 2015 року стало відомо, що ХКБД залучене до розробки системи, яка прискорює запуск двигунів танків Т-64БМ «Булат» й «Оплот» в зимових умовах[14].
В травні 2015 року представники ХКБД повідомили, що є технічна можливість встановлення двигунів розробки ХКБД на автомобільну техніку збройних сил України (заміна бензинових двигунів автомобілів УАЗ дизельними двигунами 4ДТНА потужністю 104—115 к.с., і заміна двигунів автомобілів ГАЗ і ЗІЛ дизельними двигунами 6ДТНА потужністю 150—175 к.с.)[15].
Див. також
Посилання
- ↑ а б в г д е ж и к л м Харьковское конструкторское бюро по двигателестроению // Предприятия оборонно-промышленного комплекса России и стран СНГ. Справочник. изд. 4-е, пер. М., 2008. стр.119
- ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 1734 від 23 грудня 2004 р. «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави»
- ↑ а б в г 100 лет дизелестроению в Украине — основные вехи // журнал «Двигатели внутреннего сгорания», № 1, 2011. стр.3
- ↑ а б д-р техн. наук А. В. Грицюк, д-р техн. наук И. В. Парсаданов, инж. А. А. Мотора. Новое направление в дизелестроении Украины // журнал «Двигатели внутреннего сгорания», № 1, 2011. стр.48-53
- ↑ Генконструктором двигателей для бронетехники стал C. Алехин // «РБК — Украина» от 16 февраля 2006
- ↑ Харьковское конструкторское бюро по двигателестроению завершило комплекс опытно-конструкторских работ по разработке дизеля 3ДТА // «Status Quo» (Харьков) от 28 декабря 2006
- ↑ ГП «Завод им. Малышева» налаживает серийное производство новых двигателей для бронетехники разработки КП «ХКБД» [Архівовано 2017-10-19 у Wayback Machine.] // официальный сайт ГК «Укрспецэкспорт» от 23 ноября 2011
- ↑ Александр Башаров. «Буцефал» стал сильнее. Создан опытный экземпляр БТР-4МВ [Архівовано 2015-07-24 у Wayback Machine.] // «Военно-промышленный курьер», № 4 (472) от 30 января 2013
- ↑ Кабмин присоединил к «Укроборонпрому» еще 6 предприятий [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // «РБК — Украина» от 31 января 2011
- ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 223 від 21 березня 2012 р. «Про реорганізацію казенних підприємств»
- ↑ ДП «Харківське конструкторське бюро з двигунобудування» розробило проект виробництва дизелів[недоступне посилання з травня 2019] / официальный сайт ГК «Укроборонпром» от 18 декабря 2013
- ↑ Алексей Грищенко. Харьковская облгосадминистрация просит заказы оборонным заводам // «Status Quo» (Харьков) от 5 июня 2015
- ↑ Алексей Грищенко. В Харькове усовершенствуют новый украинский танк // «Status Quo» (Харьков) от 16 апреля 2015
- ↑ д.тех.н. О. В. Грицюк, к.тех.н. М. Г. Грубель, Т. Л. Крайник. Програма «Слобожанський дизель» та його застосування у мобільній техніці Збройних Сил України // Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ. Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 14-15 травня 2015 року). Львів: АСВ, 2015. стор.25
Література й джерела
- Н. К. Рязанцев. Моторы и судьбы. О времени и о себе. Воспоминания генерального конструктора по созданию двигателей для бронетанковой техники. Харьков, ХНАДУ, 2009.
- канд. техн. наук С. А. Алёхин, канд. техн. наук А. В. Грицюк, И. А. Краюшкин, Е. Н. Овчаров. Современные дизельные двигатели разработки КП «Харьковское конструкторское бюро по двигателестроению» // «Двигатели внутреннего сгорания», № 1, 2006. стр.4-8
- Volodymyr Tkach. Powerplant system // «Ukrainian Defense Review», № 2, April — June 2014. pages 28–32
Посилання