Х-31П («виріб 77П») — базовий варіант протирадіолокаційної ракети з пасивної радіолокацією ГСНЛ-112. Призначена для знищення РЛС зі складу ЗРК великої і середньої дальності, а також для інших РЛС наземного і морського базування різного призначення. Прийнята на озброєння в 1988 році.[3]
Х-31ПД — збільшена дальність пуску до 180—250 км, збільшена потужність БЧ на 15 % (до 110 кг), стартова маса зросла до 715 кг.[4]
Х-31ПК — модернізація ракети Х-31П за рахунок оснащення її неконтактним датчиком підриву «Крапля»[5] і БЧ збільшеної ефективності, для ефективного ураження РЛС, в тому числі з винесеними вгору антенними пристроями (до 15 м). Виконана в габаритах Х-31П.[6]
Х-31А («виріб 77А») — протикорабельна ракета з активною радіолокаційною ГСН АРГС-31(У505). Призначена для ураження кораблів водотоннажністю до 4500 т. Прийнята на озброєння в 1989 році. Поставляється на експорт до Індії. Вперше ракета відкрито продемонстрована в 1991 році на авіаційній виставці в м. Дубай, ОАЕ[7].
Х-31АД (Х-31м) — збільшена дальність пуску до 120—160 км, збільшена потужність БЧ на 15 % (до 110 кг), стартова маса зросла до 715 кг.[8]
МА-31 (М-31) — ракета-мішень на базі Х-31А. Без ГСН, БЧ і радіовисотомірів (за іншими даними — з американським радіовисотоміром). Призначена для імітації надзвукових ракет при випробуваннях зенітно-ракетних і артилерійських комплексів та відпрацювання навичок щодо відбиття нальоту надзвукових ракет бойовими розрахунками комплексів ППО. Розроблена на базі ракети Х-31А і здійснювала політ, як по низьковисотній траєкторії, для імітації надзвукових протикорабельних ракет, так і з висотної траєкторії для імітації протирадіолокаційних ракет. Поставляється на експорт у США.[9]
МА-31Д — варіант мішені із збільшеною дальністю польоту.[9]
YJ-91 (Інцзю-91, заводське позначення KR-1) — китайський варіант Х-31, що розробляється корпорацією «Хунд Авіейшн індастрі корпорейшн» (англ.Hongdu Aviation Industry Corporation) для озброєння китайських літаків Xian JH-7, JH-7, Xian JH-7, J-8B, Су-27, Су-30, J-10.
Тактико-технічні характеристики
Головка самонаведення «Л-112»:
Діапазони частот приймача РЛС — D … F;
Чутливість приймача ГСН — 60 дБ/мВт;
Пошук і захоплення цілі під носієм — за даними цілевказівки або автономно;
США — в 1997 році закуплено чотири мішені МА-31, а в 1998 році — ще 9,[12] на постачанні авіації ВМС США, за станом на 2010 рік.[джерело?] Придбані ракети служили прототипом для розробки надзвукової мішені для систем протиракетної оборони кораблів.[13]
За деякими даними, ракета застосовувалася російськими ВПС під час російсько-грузинської війни 2008 року. Зокрема повідомляється, що 10 серпня2008 року, літак Су-34 російських ВПС протирадіолокаційною ракетою Х-31 вразив РЛС ППО ЗС Грузії в районі міста Горі, після чого грузинська ППО, з метою уникнення подальших втрат, була відімкнена.[14]
24 лютого 2022 року 1 ракета збита над м. Київ.[джерело?]
9 березня 2022 року російським винищувачем було запущено ракети Х-31П по м. Житомиру. Зруйнований будинок та котельня.[джерело?] Одну ракету українська ППО збила у районі Бердичева.[15]
3 квітня 2022 року розрахунок ППО 81 ОАеМБр ЗСУ знищив літак Су-35С зі складу 159 винищувального авіаційного полку ПКС РФ. Пілот літака Сергій Єрмалов потрапив до полону.[16] За словами пілота, він виконував завдання з пошуку українського ППО, його літак був озброєний ракетами Х-31 та керованими бомбами.[17][18]
20 червня 2022 року чотири ракети Х-31А з російського винищувача та одна ракета типу «Онікс» з берегового ракетного комплексу були спрямовані на м. Очаків, але вони влучили в сільськогосподарські угіддя у передмісті. Потерпілих не було.[19]
14 березня 2023 року російські бомбардувальники Су-24 зайшли з боку моря і завдали ракетного удару чотирма ракетами Х-31П по смт Затока Одеської області.[20][21][22] Ракети було знищено українським ППО над морем, але уламками і вибуховою хвилею було пошкоджено одну з будівель дитячого навчального закладу «Золота Рибка» та кілька приватних будинків. Жертв та втрат серед місцевого населення не було.[23][24]
Уночі 11 вересня 2023 року зс рф застосували тактичну авіацію на Дніпропетровщині, випустивши із літаків Су-34/Су-35 протирадіолокаційні ракети Х-31П та керовані авіаційні ракети Х-59. Попередньо без втрат. Інформація уточнюється.[джерело?]
8 листопада 2023 року влучення Х-31П у цивільне судно під прапором Ліберії, порт м. Одеса. Ракета влучила в надбудову судна в момент його заходу в порт. Внаслідок ворожого удару загинув лоцман. Ще один працівник порту був поранений. Постраждали троє членів екіпажу — громадяни Філіппін. Одного з них ушпиталили.[25]
↑за даними сайту ktrv.ru, ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»; в інших джерелах зустрічається значення 50 км для цілей типу "есмінець «та 25 км для цілей типу» ракетний катер "
↑за даними сайту ktrv.ru, ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»; в інших джерелах зустрічається значення 600—1100 км/год
↑в деяких джерелах, для Х-31А зустрічається значення 10 км
↑в деяких джерелах вказується швидкість рівна 4,5 М (~ 1500 м/с) для висотного польоту і 2,7 М (~ 900 м/с) — на рівні моря
↑ абвгдежикJane's Unmanned Aerial Vehicles and Targets / edited by Kenneth Munson. — Issue 18. — Jane's Information Group, 2002.
↑ абвгСафонов Дмитро (24 липня 1998). США хочуть російські ракети (російською) . Газета «Коммерсант» № 133 (1536). Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 24 червня 2010.
↑Олексій Нікольський (21 грудня 2009). ВВС Росії отримали два нових літаки Су-34 (російською) . Електронне періодичне видання «Ведомости». Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 16 червня 2010.
