Фі́зика складни́х систе́м вивчає системи, що складаються з багатьох взаємодіючих частин (агентів) і проявляють колективну поведінку, яка не є простим наслідком поведінки їх окремих компонент^{[1][2] [3][4] [5]}.

Прикладами таких систем є конденсована речовина^[3][4], екологічні та біологічні системи^[6] , фондові ринки та економічні системи, ^[7] людське суспільство^[8]. Поняття складної системи стосується багатьох традиційних дисциплін науки і утворює нову, міждисциплінарну галузь знань ^{[1] [6] [9] [10]}. Рівняння, які використовують для побудови моделей складних систем, в основному взяті зі статистичної фізики, теорії інформації та нелінійної динаміки.

Слід розрізняти складні (complex) і складені (complicated) системи: характеристики останніх можна отримати з індивідуальних властивостей їхніх складових.

Притаманними особливостями складних систем є самоорганізація , виникнення нових функціональних можливостей (емерджентність) , висока чутливість до малих змін початкових умов^[4], підпорядкування степеневим законам (розподіли типу «товстих хвостів»)^[11].