Фурса Л. П.(праворуч) та Оспіщев А. І.(ліворуч) виконують підготовку до бойового вильоту
У кінці 1985 року Леоніду була поставлено завдання про підготовку полку до виконання «інтернаціонального обов'язку» в Афганістані. В липні 1986, після перевірки вишкілу на спецавіабазі Мари, полк перебазувався на аеродроми Баграм та Шинданд. Головними завданнями полка були несення бойового чергування в системі ППО, нанесення бомбо-штурмових ударів по вказаним цілям и ведення повітряної розвідки. Виконав постановлене бойове завдання, полк в повному складі повернувся на аеродром постійного базування Канатово. За мудність та героїзм, виявлений при виконанні «військового обов'язку по наданню інтернаціональної допомоги народу Республіки Афганістан» і вміле керівництво полком, Фурса Л. П. був нагороджений орденом Червоної Зірки та орденом Леніна.
Бойове поранення
16 квітня 1987 року Леонід Петрович виконував завдання по нанесенню удару по базі бойовиків в районі Джавари. При виконанні маневра для атаки цілі у літак попала ракета класу повітря-повітря, випущена з винищувача F-16 Пакистанських ВПС. Скинувши бомби в район цілі, вивів літак із пікірування та направив винищувач в бік Кабула. Але після втрати керування літаком був вимушений катапультуватися. Місце приземлення захищали пілоти групи на чолі з начальником політвідділу полка підполковником Оспіщевим А. І. Надалі по прибуттю гелікоптера пошуково-рятувальної групи був евакуйований у військовий госпіталь (Кабул). Це був 388-й бойовий виліт.
Служба після Афганістану
Пройшовши річне лікування після поранення, досягши дозволу на виконання льотної роботи, продовжив керувати 190-м ВАП. В жовтні 1987 був призначений заступником командиру 138-го ВАД, а в серпні 1989 - командиром. В лютому 1990 Леоніду Петровичу було присвоєно звання генерал-майор авіації.
Служба в Україні
Фурса Л. П.(ліворуч), праворуч - Главком ВПС Україні Стрельников В. І.
