Формула-1 — Чемпіонат 1950

1-й чемпіонат світу Формули-1
◄ немає    Сезон 1950    1951 ►
Ніно Фаріна став першим в історії чемпіоном Формули-1
Чемпіон світу
Італія Ніно Фаріна (Alfa Romeo)

Формула-1 1950 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1. Чемпіонат відбувся у період з травня по вересень та складався з 7 Гран-прі. Сезон розпочався з Гран-прі Великої Британії 13 травня та закінчився на Гран-прі Італії 3 вересня. Переможцем в особистому заліку став Джузеппе Фаріна.

Команди та пілоти

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1950 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
Італія Alfa Romeo SpA Alfa Romeo 158
159 		Alfa Romeo 158 1.5 L8 s P Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо 1–2, 4–7
Італія Джузеппе Фаріна 1–2, 4–7
Італія Луїджі Фаджолі 1–2, 4–7
Велика Британія Редж Парнелл 1
Італія Консальво Санезі 7
Італія П'єро Таруффі 7
Італія Scuderia Ambrosiana Maserati 4CLT/48 Maserati 4CLT 1.5 L4 s D Велика Британія Девід Мюррей 1, 7
Велика Британія Девід Гемпшир 1, 6
Велика Британія Редж Парнелл 6
Велика Британія T.A.S.O. Mathieson ERA E ERA 1.5 L6 s D Велика Британія Леслі Джонсон 1
Велика Британія Пітер Вокер ERA E ERA 1.5 L6 s D Велика Британія Пітер Вокер 1
Велика Британія Тоні Ролт 1
Велика Британія Джо Фрай Maserati 4CL Maserati 4CL 1.5 L4 s D Велика Британія Джо Фрай 1
Велика Британія Браян Шо-Тейлор 1
Велика Британія Кат Гаррісон ERA B ERA 1.5 L6 s D Велика Британія Кат Гаррісон 1–2, 7
Велика Британія Боб Джерард ERA B
A 		ERA 1.5 L6 s D Велика Британія Боб Джерард 1–2
Франція Automobiles Talbot-Darracq Talbot-Lago T26C-DA
T26C
T26C-GS 		Talbot 23CV 4.5 L6 D Франція Ів Жиро-Кабанту 1, 4–6
Франція Луї Розьє 1, 4–6
Франція Філіп Етанселен 1, 5
Франція Ежен Мартен 1, 4
Франція Реймонд Зоммер 6
Бельгія Ecurie Belge Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D Бельгія Джонні Клас 1–2, 4–7
Італія Officine Alfieri Maserati Maserati 4CLT/48 Maserati 4CLT 1.5 L4 s P Монако Луї Широн 1–2, 4, 6–7
Італія Франко Роль 2, 6–7
Швейцарія Enrico Platé Maserati 4CLT/48 Maserati 4CLT 1.5 L4 s P Швейцарія Туло де Граффенрід 1–2, 4, 7
Таїланд Бірабонгзе Банудей 1–2, 4, 7
Ірландія Джо Келлі Alta GP Alta 1.5 L4 s D Ірландія Джо Келлі 1
Велика Британія Джеффрі Кросслі Alta GP Alta 1.5 L4 s D Велика Британія Джеффрі Кросслі 1, 5
Аргентина Scuderia Achille Varzi Maserati 4CLT/48
4CL 		Maserati 4CLT 1.5 L4 s
Maserati 4CL 1.5 L4 s 		P Аргентина Хосе Фройлан Гонсалес 2, 6
Аргентина Альфредо П'ян 2
Італія Нелло Пагані 4
Швейцарія Тоні Бранка 4
США Horschell Racing Corporation Cooper-JAP T12 JAP 1.1 V2 D США Гаррі Шелл 2
Франція Equipe Gordini Simca-Gordini T15 Simca-Gordini 15C 1.5 L4 s E Франція Роберт Манзон 2, 6–7
Франція Моріс Трентіньян 2, 7
Франція Філіп Етанселен Talbot-Lago T26C
T26C-DA 		Talbot 23CV 4.5 L6 D Франція Філіп Етанселен 2, 4, 6–7
Франція Ежен Шабу 6
Франція Ecurie Rosier Talbot-Lago T26C
T26C-GS 		Talbot 23CV 4.5 L6 D Франція Луї Розьє 2, 7
Франція Анрі Луво 7
Велика Британія Пітер Вайтгед Ferrari 125 Ferrari 125 F1 1.5 V12 s D


P

Велика Британія Пітер Вайтгед 2, 6–7
Італія Scuderia Ferrari Ferrari 125
166F2-50
275
375 		Ferrari 125 F1 1.5 V12 s
Ferrari 166 F2 2.0 V12
Ferrari 275 F1 3.3 V12
Ferrari 375 F1 4.5 V12 		P Італія Луїджі Віллорезі 2, 4–6
Італія Альберто Аскарі 2, 4–7
Франція Реймонд Зоммер 2, 4
Італія Доріно Серафіні 7
Італія Scuderia Milano Maserati-Speluzzi 4CLT/50 Speluzzi 1.5 L4 s[1] P Італія Феліче Бонетто 4, 6
Італія Франко Комотті 7
Milano-Speluzzi[2] 1[2] Італія Феліче Бонетто 7
США Ecurie Bleue Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D США Гаррі Шелл 4
Франція П'єр Левег Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D Франція П'єр Левег 5–7
Франція Реймонд Зоммер Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D Франція Реймонд Зоммер 5, 7
Франція Ecurie Lutetia Talbot-Lago T26C-DA Talbot 23CV 4.5 L6 D Франція Ежен Шабу[a] 5–6
Швейцарія Antonio Branca Maserati 4CL Maserati 4CL 1.5 L4 s P Швейцарія Тоні Бранка 5
Франція Шарль Поцці Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D Франція Шарль Поцці 6
Франція Луї Розьє 6
Італія Клементе Біондетті Ferrari-Jaguar Biondetti/166 SC Jaguar XK 3.4 L6 P Італія Клементе Біондетті 7
ФРН Пауль Піч Maserati 4CLT/48 Maserati 4CLT 1.5 L4 s P ФРН Пауль Піч 7
Франція Ґі Мересс Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D Франція Ґі Мересс 7
Джерело:[4]

Календар

№ Гран-прі Траса Дата
1 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Автодром Сільверстоун, Сільверстоун 13 травня
2 Монако Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 21 травня
3 США 500 миль Індіанаполіса Індіанаполіс Мотор Спідвей, Спідвей, Індіана 30 травня[b]
4 Швейцарія Гран-прі Швейцарії Бремгартен, Берн 4 червня
5 Бельгія Гран-прі Бельгії Спа-Франкоршам, Спа 18 червня
6 Франція Гран-прі Франції Реймс-Ге, Ге 2 липня
7 Італія Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 3 вересня
Джерело:[5]

Передісторія

Передумови перегонів "Формули-1" з'явилися в 1920-і і 1930-і роки на чемпіонатах Гран-прі Європи. Перед Другою світовою війною організаціям, які беруть участь у Гран-прі, був сформульований перший регламент проведення чемпіонату. Планувалося, що він почне діяти в 1941, але через війну, ці правила вступили в силу тільки в 1946.

Сформована FIA (Міжнародна автомобільна федерація), в 1946 представила остаточно сформовані правила "Формули 1", які вступили в силу у 1947 році.

1947 прийнято вважати початком ери "Королівських автоперегонів — Формули 1". Саме з цього року почали проводитися змагання у класі "Формула А", він передбачав робочий об'єм атмосферних двигунів 4500 см³, а оснащених компресором — 1500 см³. Цей клас і став прабатьком першої формули. Рішення про проведення чемпіонатів світу з автоперегонів у класі "Формула 1" було прийнято FIA в 1949 за ініціативою делегата від Італії Антоніо Брівіо Сфорца.

Вимоги до автомобілів з класу "Формула А" дозволяли брати участь у перегонах автомобілів довоєнної розробки, таким, як "Alfa-Romeo-158" або "Maserati-4CL".

Система нарахування очок була прямо протилежна тим, що використовувалися в чемпіонатах світу серед марок в 1925-1927 і чемпіонатах Європи у 1935-1939: там використовувалася система "штрафних" очок, і завданням учасників було набрати їх якомога менше, а за регламентом Формули 1, очки в чемпіонаті нараховувалися за місця на фініші з першого по п'яте за наступною схемою: 8-6-4-3-2; ще одне очко присуджувалося за найкраще коло в гонці. Чемпіоном ставав гонщик, який набрав найбільшу кількість очок. У залік чемпіонату йшли чотири найкращі результати із семи етапів, причому одним з них стала американська 500-мильні перегони в Індіанаполісі — таким чином, FIA вирішила спробувати звести разом європейський і американський автоспорт, шляхи яких до того часу вже встигли дещо розійтися.

Чемпіонат

Гран-прі Великої Британії

Докладніше: Формула-1 — Гран-прі Великої Британії 1950

Перший чемпіонат світу відкрився 13 травня 1950 перегонами на Гран Прі Великої Британії на трасі Сільверстоун. Несподіванок вона не піднесла: заводська команда "Alfa-Romeo", зі своїми автомобілями моделі "-158" домінувала на гоночних трасах в післявоєнні роки, не підвела і тут. Три її основних гонщика — Джузеппе Фаріна, Хуан Мануель Фанхіо і Луїджі Фаджолі — зайняли перші три місця на старті. Фанхіо був змушений зійти через поломку двигуна, і першим до фінішу прийшов Фаріна, на 2,6 секунди випередивши Фаджолі. Інші два місця у заліковій п'ятірці дісталися гонщикам на французьких "Talbot-Lago-T26C" — Іву Жіро-Кабанту і Луї Розьє, — але вони програли Фаріна по два кола.

Гран-прі Монако

Докладніше: Формула-1 — Гран-прі Монако 1950

На наступному етапі — Гран-Прі Монако 21 травня — вже на старті стався великий завал, в результаті якого з перегонів відразу вибуло дев'ять учасників, в тому числі Фаріна і Фаджолі. За їхньої відсутності Фанхіо, який, вигравши старт з поул-позиції, уникнув всіх колізій, виграв з середньою швидкістю 98,70 км/г (ці перегони досі залишаються найповільнішими в історії чемпіонатів світу). Друге місце з колом відставання зайняв італієць Альберто Аскарі, що представляв тут команду дебютанта "Ferrari". Третім став знаменитий гонщик довоєнних років Луї Широн на заводській "Maserati", четвертим — Раймон Соммер на "Ferrari" (їхнє відставання від Фанхіо склало вже два і три кола відповідно).

500 миль Індіанаполіса

Докладніше: 500 миль Індіанаполіса 1950

Третім етапом чемпіонату офіційно вважалася американська 500-мильні перегони в Індіанаполісі. Але ніхто з основних учасників чемпіонату туди не приїхав, і в Індіанаполісі правили бал місцеві зірки. Перегони виграв Джонні Парсонс, отримавши дев'ять очок в залік чемпіонату світу.

Гран Прі Швейцарії

Докладніше: Формула-1 — Гран-прі Швейцарії 1950

Потім відбувся Гран Прі Швейцарії, де тріо гонщиків "Alfa-Romeo" знову царювало на трасі. Вже звично зайнявши перші три місця в кваліфікації, а потім впоравшись з прорвом на старті вперед з другого ряду Аскарі, Фанхіо, Фаріна і Фаджолі тікали все далі й далі від решти, на чолі яких йшли Аскарі і Віллорезі на "Ferrari". У підсумку переміг Фаріна, Фаджолі став другим, відставши на 0,4 секунди, а от Фанхіо, як і в Сільверстоуні, не пощастило: поломка двигуна. Зійшли і обидва гонщики "Ferrari", і третє місце зайняв Розьє.

Гран Прі Бельгії

Докладніше: Формула-1 — Гран-прі Бельгії 1950

За підсумками чотирьох етапів таблицю чемпіонату очолював Фаріна з 18 очками. У Фаджолі було 12, а у Фанхіо — всього дев'ять. Однак аргентинець не змирився з таким станом речей і виграв п'ятий етап, який відбувся в Бельгії. Фаджолі знову зайняв друге місце, а третім став Розьє. Лідер чемпіонату, стартувавши з поул-позиції, фінішував лише четвертим, відчуваючи проблеми з трансмісією на останніх колах. Деяку інтригу в перегони вніс Соммер на "Talbot", що лідирував п'ять кіл після того, як гонщики "Alfa-Romeo" відвідали бокси для дозаправки. До нещастя, француз змушений був припинити боротьбу: згорів двигун на його автомобілі.

Гран-Прі Франції

Докладніше: Формула-1 — Гран-прі Франції 1950

Шостий етап Гран-Прі Франції знову закінчився перемогою Фанхіо, на рахунку якого тут було й найкраще коло. Фаджолі в третій раз поспіль фінішував другим, а третє місце зайняв Пітер Вайтгед на новій "Ferrari 375" з атмосферним двигуном, що дебютувала на минулому етапі в Спа-Франкоршамп (він, проте, був приватним гонщиком, а сама "Scuderia Ferrari" в Реймсі відсутня). Що до Фаріни, то він спочатку йшов першим, потім проблеми з подачею палива відкинули його далеко назад. Джузеппе зумів прорізати пелотон і вийти на третє місце, але лише для того, щоб незабаром зійти остаточно.

Після шести перегонів у чемпіонаті склалася така ситуація: Фанхіо мав 26 очок, Фаджолі — 24, Фаріна — 22. Тільки ці три гонщики могли розіграти між собою титул чемпіона світу: у Розьє на четвертому місці було тільки 10 очок.

Гран Прі Італії

Докладніше: Формула-1 — Гран-прі Італії 1950

Чемпіонат закінчувався Гран Прі Італії в Монці. Вдруге в сезоні в перший ряд стартового поля прорвався гонщик на автомобілі іншої марки, ніж "Alfa-Romeo": першим був у Монако Хосе Фройлан Гонсалес на "Maserati", а в Монці Аскарі за кермом "Ferrari" показав у кваліфікації другий результат. Зі старту перегони очолив Фаріна, постійно відбиваючи атаки Аскарі. Альберто навіть зумів на два кола вийти вперед. Фанхіо йшов на третьому місці, показавши найкраще коло в гонці, але зійшов на двадцять четвертому колі через поломку коробки передач. Трьома колами раніше зійшов і Аскарі. Обидва вони продовжили перегони: Фанхіо — на автомобілі П'єро Таруффі, а Аскарі — Доріна Серафіно.

Але якщо Аскарі вдалося фінішувати на другому місці, то Фанхіо незабаром остаточно з'їхав: згорів двигун. Фаріна виграв перегони, випередивши Аскарі на 1 хвилину 18,6 секунд, і став першим чемпіоном світу в класі Формула-1. Третім, слідом за екіпажем Аскарі — Серафіно, фінішував Фаджолі, однак до свого рахунку він нічого не додав — його 24 очки були отримані за чотири других місця — і, таким чином, став третім, маючи загальну суму очок на одне більше, ніж Фанхіо, який посів друге місце.

Аргентинець Хуан-Мануель Фанхіо в наступні роки п'ять разів ставав чемпіоном світу. Фанхіо запам'ятався одним з найбільших гонщиків Формули-1 і довгий час був рекордсменом за кількістю чемпіонських титулів.

Заліку Кубка конструкторів в ті роки не існувало, але, якщо б він проводився, то переможцем першого Чеміонату світу Формули-1 з великим відривом став би італійський конструктор Alfa Romeo.

Результати та положення в заліках

Гран-прі

№ Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Італія Джузеппе Фаріна Італія Джузеппе Фаріна Італія Джузеппе Фаріна Італія Альфа Ромео P Звіт
2 Монако Гран-прі Монако Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Італія Альфа Ромео P Звіт
3 США 500 миль Індіанаполіса США Волт Фолкнер США Джонні Парсонс США Джонні Парсонс США Kurtis Kraft-Offenhauser F Звіт
4 Швейцарія Гран-прі Швейцарії Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Італія Джузеппе Фаріна Італія Джузеппе Фаріна Італія Альфа Ромео P Звіт
5 Бельгія Гран-прі Бельгії Італія Джузеппе Фаріна Італія Джузеппе Фаріна Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Італія Альфа Ромео P Звіт
6 Франція Гран-прі Франції Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Італія Альфа Ромео P Звіт
7 Італія Гран-прі Італії Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Італія Джузеппе Фаріна Італія Альфа Ромео P Звіт
Джерело:[6]

Пілоти

Очки отримують перші п'ять пілотів. Додаткове очко нараховується пілоту, що встановив найшвидше коло гонки. Лише чотири найкращі результати зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   НК 
Очки 8 6 4 3 2 1
Місце Пілот ВЕЛ
Велика Британія 		МОН
Монако 		500
США 		ШВЕ
Швейцарія 		БЕЛ
Бельгія 		ФРА
Франція 		ІТА
Італія 		Очки[c]
1 Італія Джузеппе Фаріна 1 Схід 1 4 7 1 30
2 Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Схід 1 Схід 1 1 Схід/(Схід) 27
3 Італія Луїджі Фаджолі 2 Схід 2 2 2 (3) 24 (28)
4 Франція Луї Розьє 5 Схід 3 3 6† 4 13
5 Італія Альберто Аскарі 2 Схід 5 НС (Схід)/2† 11
6 США Джонні Парсонс 1 9
7 США Білл Голланд 2 6
8 Таїланд Принц Біра Схід 5 4 Схід 5
9 Велика Британія Пітер Вайтгед НС 3 7 4
= Монако Луї Широн Схід 3 9 Схід Схід 4
= Велика Британія Редж Пернелл 3 Схід 4
= США Морі Роуз 3 4
13 Італія Доріно Серафіні 2† 3
= Франція Ів Жиро-Кабанту 4 Схід Схід 8 3
= Франція Раймон Зоммер 4 Схід Схід Схід Схід 3
= Франція Робер Манзон Схід 4 Схід 3
= США Сесіл Грін 4 3
= Франція Філіп Етанселен 8 Схід Схід Схід 5† 5 3
19 Італія Феліче Бонетто 5 Схід НС 2
20 Франція Ежен Шабу Схід 5† 1
= США Джої Чітвуд 5† 1
= США Тоні Беттенхаузен 5† 1
— Швейцарія Туло де Граффенрід Схід Схід 6 6 0
— Велика Британія Боб Джерард 6 6 0
— Італія Луїджі Віллорезі Схід Схід 6 НС 0
— США Лі Воллард 6 0
— Франція Шарль Поцці 6† 0
— Бельгія Джонні Клез 11 7 10 8 Схід Схід 0
— Велика Британія Кат Гаррісон 7 Схід Схід 0
— Франція П'єр Левег 7 Схід Схід 0
— США Волт Фолкнер 7 0
— Італія Нелло Пагані 7 0
— США Гаррі Шелл Схід 8 0
— США Джордж Коннор 8 0
— Велика Британія Джефф Кросслі Схід 9 0
— Велика Британія Девід Гемпшир 9 Схід 0
— США Пол Руссо 9 0
— Швейцарія Тоні Бранка 11 10 0
— США Пет Флаерті 10 0
— Велика Британія Браян Шо-Тейлор 10† 0
— Велика Британія Джо Фрай 10† 0
— США Мирон Фор 11 0
— США Двейн Картер 12 0
— США Мак Хеллінгс 13 0
— США Джек Макгрет 14 0
— США Трой Ратман 15 0
— США Джин Хартлі 16 0
— США Джиммі Девіс 17 0
— США Джонні Макдавелл 18 0
— США Волт Браун 19 0
— США Спайдер Вебб 20 0
— США Джеррі Гойт 21 0
— США Волт Ейдер 22 0
— США Джекі Голмс 23 0
— США Джим Ратманн 24 0
— Ірландія Джо Келлі НКЛ 0
— Італія Франко Роль Схід Схід Схід 0
— Франція Ежен Мартен Схід Схід 0
— Аргентина Хосе Фройлан Гонсалес Схід Схід 0
— Велика Британія Девід Маррей Схід Схід 0
— Франція Моріс Трентін'ян Схід Схід 0
— Велика Британія Леслі Джонсон Схід 0
— Велика Британія Пітер Вокер Схід† 0
— Велика Британія Тоні Ролт Схід† 0
— США Білл Шиндлер Схід 0
— США Джиммі Джексон Схід 0
— США Сем Генкс Схід 0
— США Дік Ратман Схід 0
— США Дюк Дінсмор Схід 0
— США Генрі Бенкс Схід 0
— США Фред Агабаш'ян Схід 0
— США Бейліс Левретт Схід 0
— США Білл Кентрелл Схід 0
— Франція Гі Мересс Схід 0
— Німеччина Пауль Піч Схід 0
— Італія Клементе Біондетті Схід 0
— Франція Анрі Луво Схід 0
— Італія Франко Комотті Схід 0
— Італія Консальво Санезі Схід 0
— Італія П'єро Таруффі Схід† 0
— Аргентина Альфредо П'ян НС 0
Місце Пілот ВЕЛ
Велика Британія 		МОН
Монако 		500
США 		ШВЕ
Швейцарія 		БЕЛ
Бельгія 		ФРА
Франція 		ІТА
Італія 		Очки
Джерело:[5][6][7][8]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
ТТР Брав участь тільки в тренуваннях
тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року)
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Примітки:

  • dagger — Позиція розділена між декількома пілотами за кермом одного боліда.

Виноски

  1. ↑ Шабу спочатку зареєструвався на Гран-прі Франції зі своїм власним Talbot, але не стартував у гонці, а замість цього розділив болід разом з Філіпом Етанселеном.[3]
  2. ↑ Гонка 500 миль Індіанаполіса також входила в Автомобільний чемпіонат AAA 1950 року та проводилась для автомобілів чемпіонату AAA. Боліди Формули-1 в гонці не використовувались.
  3. ↑ Лише 4 найкращі результати зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.

Примітки

  1. ↑ Formula 1 1950. OldRacingCars. Процитовано 25 червня 2019.
  2. ↑ а б Data Search Results. ChicaneF1.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2015. Процитовано 17 серпня 2011.
  3. ↑ Grand Prix de l'ACF (French Grand Prix) -Reims, 2 Jul 1950. OldRacingCars. Процитовано 15 червня 2019.
  4. ↑ All the drivers 1950 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 26 липня 2023.
  5. ↑ а б 1950 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 26 липня 2023.
  6. ↑ а б Report 1950 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 26 липня 2023.
  7. ↑ Britain 1950 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 26 липня 2023.
  8. ↑ 1950 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 26 липня 2023.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 1950 Formula One season

Read other articles:

Revillon Frères

Revillon FrèresIndustryFurs and luxury productsFounded1839 (1839)FounderLouis-Victor RevillonDefunct1982 (1982)HeadquartersParis Revillon Frères, 180 Regent Street, London. The sign says: Direct shipment from our Canadian posts Furs by Revillon Frères at the Exposition Universelle (1900) Revillon Frères (Revillon Brothers) was a French fur and luxury goods company, founded in Paris in 1723. Then called la Maison Givelet, it was purchased by Louis-Victor Revillon in 1839 and soo...

 

Javier Manquillo

Javi Manquillo Informasi pribadiNama lengkap Javier Manquillo GaitánTanggal lahir 5 Mei 1994 (umur 29)Tempat lahir Madrid, SpainTinggi 1,80 m (5 ft 11 in)Posisi bermain Bek kananInformasi klubKlub saat ini Sunderland (pinjaman dari Atlético Madrid)Nomor 21Karier junior Real Madrid2007–2012 Atlético MadridKarier senior*Tahun Tim Tampil (Gol)2012–2013 Atlético B 42 (0)2011– Atlético Madrid 6 (0)2014–2015 → Liverpool (pinjaman) 10 (0)2015–2016 → Marseille ...

 

Jailbreaking di iOS

Toko jailbreak iOS, Cydia Menjebol kungkungan di iOS atau jailbreaking, atau yang biasa disingkat menjebol kungkungan[1], adalah proses menghilangkan batasan yang diberlakukan oleh Apple pada perangkat genggam dengan sistem operasi iOS, yakni iPhone, iPod Touch, iPad dan Apple TV generasi ke-2. Menjebol kungkungan akan membuat sang pengguna bisa mendapatkan akses penuh (atau akses akar) terhadap sistem operasi, yang darinya pengguna iOS itu bisa mengunduh perangkat lunak, baik yang ba...

趙家驤

追晉陸軍二級上將趙家驤將軍个人资料出生1910年 大清河南省衛輝府汲縣逝世1958年8月23日(1958歲—08—23)（47—48歲） † 中華民國福建省金門縣国籍 中華民國政党 中國國民黨获奖 青天白日勳章（追贈）军事背景效忠 中華民國服役 國民革命軍 中華民國陸軍服役时间1924年－1958年军衔 二級上將 （追晉）部队四十七師指挥東北剿匪總司令部參謀長陸軍�...

 

Ice shelf

Large floating platform of ice caused by glacier flowing onto ocean surface Not to be confused with Shelf ice or Sea ice. View of the Larsen Ice Shelf grounding line between Mamelon Point and Hodges Point along the Foyn Coast of the Antarctic Peninsula. The floating ice shelf is in the left foreground, and the grounding line is visible as an abrupt change in surface slope due to flexure caused by the buoyancy force where the ice reaches flotation. An ice shelf is a large platform of glacial i...

 

Pushkar Sharma (cricketer)

Kenyan cricketer Pushkar SharmaPersonal informationBorn (2000-10-12) 12 October 2000 (age 23)BattingLeft-handedBowlingLeft-arm medium-fastRoleAll-rounderInternational information National sideKenyaT20I debut (cap 43)17 November 2022 v Saint HelenaLast T20I30 November 2023 v ZimbabweT20I shirt no.12 Career statistics Competition T20I Matches 10 Runs scored 144 Batting average 24.00 100s/50s 0 Top score 33 Balls bowled 62 Wickets 2 Bowling average 35.00 5 wicke...

Nettoyage ethnique des Circassiens

Les montagnards quittant l'aoul, par Pyotr Gruzinsky (en), 1872 Le terme moderne nettoyage ethnique des Circassiens, également qualifié de déportation désigne l'expulsion des Circassiens de la Circassie historique, soit approximativement la majeure partie de la Ciscaucasie au nord-est de la mer Noire, vers l'Empire ottoman et dans une moindre mesure vers la Perse Kadjare à la suite de la guerre du Caucase, gagnée par l'Empire russe qui les remplaça par les cosaques du Kouban et du...

 

Spalla

Disambiguazione – Se stai cercando altri significati, vedi Spalla (disambigua). Le informazioni riportate non sono consigli medici e potrebbero non essere accurate. I contenuti hanno solo fine illustrativo e non sostituiscono il parere medico: leggi le avvertenze. SpallaStruttura ossea della spallaStrutture ligamentose e capsula della spalla Anatomia del Gray(EN) Pagina 313 IdentificatoriMeSHA01.378.800.750 TAA01.1.00.020 FMA25202 Modifica dati su Wikidata · Manuale la spalla di una ...

 

Qanawat

For the Damascus municipality, see Qanawat (Damascus). For the Iranian town, see Qanavat. Canatha redirects here. For the genus of moths, see Canatha (moth). Village in as-Suwayda, SyriaQanawat قَنَوَاتVillageQanawatLocation in SyriaCoordinates: 32°45′20″N 36°37′00″E / 32.75556°N 36.61667°E / 32.75556; 36.61667Grid position301/240Country SyriaGovernorateas-SuwaydaDistrictas-SuwaydaSubdistrictas-SuwaydaElevation1,200 m (3,900 ft)P...

Lietukis-massakern

Massakern vid Lietukis garageanläggning i Kaunas. En av bödlarna. Lietukis-massakern syftar på en massaker på sextioåtta litauiska judar, vilken förövades den 27 juni 1941 vid Lietukis garageanläggning i östra Kaunas i Litauen. Bakgrund Den 22 juni 1941 inledde Nazityskland Operation Barbarossa, anfallet på den tidigare bundsförvanten Sovjetunionen. I kölvattnet på de tyska arméerna följde särskilda mobila insatsstyrkor, Einsatzgruppen, vilka hade till uppgift att mörda judar...

 

Pass Cavallo (Texas)

Natural water inlet in Texas, United States Pass CavalloPass CavallaPass Cavallo channel to Matagorda BayPass CavalloShow map of TexasPass CavalloShow map of the United StatesLocationCalhoun County, TexasUnited StatesCoordinates28°23′05″N 96°23′02″W / 28.3848°N 96.3839°W / 28.3848; -96.3839Part ofMatagorda BayPrimary outflowsGulf of MexicoManaging agencyGNIS (feature ID 1343640 and 1343809)ReferencesAOL. Pass Cavallo, Texas (Map). Mapquest. AOL. Pass C...

 

ميرديث (نيويورك)

ميرديث الإحداثيات 42°21′30″N 74°56′04″W / 42.358333333333°N 74.934444444444°W / 42.358333333333; -74.934444444444   [1] تقسيم إداري  البلد الولايات المتحدة[2]  التقسيم الأعلى مقاطعة ديلاوير  خصائص جغرافية  المساحة 58.32 ميل مربع  ارتفاع 604 متر  عدد السكان  عدد السكان 1484 (1 أ...

Anima Yell!

Artikel ini tidak memiliki referensi atau sumber tepercaya sehingga isinya tidak bisa dipastikan. Tolong bantu perbaiki artikel ini dengan menambahkan referensi yang layak. Tulisan tanpa sumber dapat dipertanyakan dan dihapus sewaktu-waktu.Cari sumber: Anima Yell! – berita · surat kabar · buku · cendekiawan · JSTOR Anima Yell!Sampul Anima Yell! Volume 1 oleh Houbunshaアニマエール！(Anima Ēru!)GenreOlahraga (pemandu sorak) MangaPengarangTsukasa ...

 

Rock

Disambiguazione – Se stai cercando altri significati, vedi Rock (disambigua). RockOrigini stilisticheRock and rollBritish invasion Origini culturaliStati Uniti, Regno Unito, anni cinquanta e sessanta Strumenti tipicivoce, chitarra elettrica, chitarra acustica, basso elettrico, basso acustico, batteria, organo, tastiera, pianoforte, sintetizzatore PopolaritàElevata dagli anni cinquanta. SottogeneriRock alternativo – Art rock – Musica beat – Britpop – Emo �...

 

Accord and satisfaction

This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Accord and satisfaction – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (August 2016) (Learn how and when to remove this message) Accord and satisfaction is a contract law concept about the purchase of the release from a debt obligation. It is one of the methods ...

蜜蝋

蜜蝋 蜜蝋（みつろう、Beeswax、Cera alba）はミツバチ（働きバチ）の巣（英語版）を構成する蝋を精製したものをいう[1]。蜂蝋（はちろう）とも呼ぶ[2]。 蝋は、働きバチが蜂蜜の糖分を脂肪細胞で代謝した脂肪などを、第4‐7節腹板にある蝋分泌腺（蝋腺）から鱗状に分泌したもので、口で柔らかくこねて巣材とする[3][4][5]。当初は透明であ�...

 

Pandoure

Pandoures croates de l'impératrice Marie-Thérèse d'Autriche (1742). Type de Pandour autrichien en 1760. Pandoures de Trenck à Požega, aujourd'hui. Le terme pandoure ou pandour désigne à l’origine les gardes des boyards dans les principautés chrétiennes vassales de l'Empire ottoman ; plus tard, ils sont présents dans les armées de l’Empire des Habsbourg d'Autriche comme troupes irrégulières (unités auxiliaires mobiles de cavalerie légère et d’infanterie) ou comme gar...

 

No-hitter

Baseball game in which a team does not record a hit For the Major League Baseball pitchers who have completed this feat, see List of Major League Baseball no-hitters. Nolan Ryan holds the record for no-hitters in the major leagues with seven. In baseball, a no-hitter or no-hit game is a game in which a team does not record a hit through conventional methods. Major League Baseball (MLB) officially defines a no-hitter as a completed game in which a team that batted in at least nine complete inn...

Mitchell Robinson

American basketball player (born 1998) For the Australian rules football player, see Mitch Robinson. Mitchell RobinsonRobinson with the New York Knicks in 2018No. 23 – New York KnicksPositionCenterLeagueNBAPersonal informationBorn (1998-04-01) April 1, 1998 (age 26)Pensacola, Florida, U.S.Listed height7 ft 0[1] in (2.13 m)Listed weight240 lb (109 kg)Career informationHigh school Pine Forest (Pensacola, Florida) Chalmette (Chalmette, Louisiana) N...

 

Calgary–South Edmonton train

Passenger rail transport in Alberta Calgary–South Edmonton trainCanadian Pacific train from Calgary on the High Level Bridge in Edmonton in the 1950sOverviewService typeInter-city railStatusDiscontinuedLocaleAlberta, CanadaLast serviceOctober 26, 1985Former operator(s)Via Rail, Canadian Pacific RailwayRouteTerminiTower Centre, CalgaryStrathcona (1972–1985)Edmonton (1913–1972)Stops16 (1970)7 (1985)Distance travelled312 km (194 mi)Average journey time3 hr 10 minService frequency...