Фонтан «Ніч» (також «Богиня Ночі») — фонтан, придбаний і встановлений Петром Губоніним у парку комплексу готелів у Гурзуфі, що належав йому наприкінці XIX століття. Головний елемент оформлення парку — композиційний центр ландшафтної композиції ансамблю[1]. Пам'ятник мистецтва регіонального значення. Розташований перед головним південно-західним фасадом корпусу «Парк» санаторію «Гурзуфський» .
Фонтан у стилі бароко являє собою виготовлену з особливої сталі скульптуру давньогрецької богині ночі Нюкта, що стоїть на всеяному зірками небесному зводі у вигляді блакитної кулі, підперезаної, під деяким кутом, золотими знаками Зодіаку і тримає у високо піднятій руці смолоскип. Поруч із богинею стоять два путті з крильцями — бог сну Гіпнос, і бог кохання Ерос зі стрілою в руці. Біля ніг Нюкти 4 фантастичні золоті риби (в руках підтримують скульптуру фігур) з ротів яких вгору били струмені води, що падають у великі мушлі гігантських молюсків. Композицію підтримують 4 оголені людські фігури в стилі бароко: дві каріатиди і два атланти, між якими вміщені античні маски[2]. У всі часи після встановлення фонтан був символом курорту, залучаючи гостей Гурзуфа[1].
Назва
Судячи з наявних свідчень, спочатку фонтан у відсутності власного імені[3]. Стверджується, що 1900 року його називають просто «Фонтан біля 2-го готелю», на початку ХХ століття — «Богиня Світлана» (зустрічається варіант «Світло»). Згодом фонтан став називатися «Ночі»[1], в деяких джерелах його називають «Богиня Ніч».
Крим, Гурзуф, фонтан Ніч. Вітальна листівка. Видання громади св. Євгенії, 1905, (№ 27) з фотопластин С. М. Прокудіна-Горського
Історія
Широко поширена версія, що фонтан був придбаний Губоніним у 1889 році на виставці у Відні[1][2], що, очевидно, бере початок з виданої ще в 1890 році книги доктора медицини Володимира Олексійовича Щепетова «Гурзуф на Південному березі Криму та його лікувальні засоби», в якій написано
Кращий з фонтанів знаходиться перед великим готелем і представляє величну алегоричну групу, яка є перемогою просвіти над мороком і темними силами. Богиня світла або освіти, що стоїть на глобусі, сповіщає світові світло (запалений факел) і любов (два амура); глобус підтримується титанами, богами пітьми, які намагаються струменем води, що виходить з пащі чудовиськ, згасити світло, що горить, але вода не досягає до смолоскипа. Група ця, відлита за моделлю берлінського професора Бергера, придбана на виставці у Відні[3].
Вважається, що в Гурзуфі встановлена зменшена вдвічі «точна копія оригіналу за проектом німецького архітектора Бергера». Прізвище «німецького скульптора Бергера», як автора, зустрічається в академічному каталозі-довіднику 1987 року «Пам'ятники історії та культури Української РСР»[4], це повторюється у всіх наступних текстах про фонтан. Філолог та чехознавець Алла Георгіївна Головачова навіть стверджувала, що звали скульптора Людвіг[2].
Фонтан став помітною визначною пам'яткою Південного берега Криму. Піонер російської кольорової фотографії Сергій Прокудін-Горський не лише зняв його, а й відібрав для серії поштових карток благодійного випуску громади св. Євгенії 1905 року[5].
Фонтан у Тільзіті на торговій виставці 1905 р.
Тим часом, на віденській виставці 1889 відомий Георг Бергер (Georges Berger[en]), один з організаторів виставки і член журі[6][7] — можливо, Губонін вів переговори про купівлю фонтанів (всього їх було 5) саме з цим Бергером, звідки прізвище потрапило до наступних документів. Існує поширена версія, що купити фонтан на виставці Губоніну не вдалося і його копію, за кресленнями автора, виготовили російські майстри[8]. Відомо, що в 1905 році в Тільзіті (нині Радянськ, Калінінградської області) у парку Якобсруе, перед Виставковим павільйоном ремісничої виставки був встановлений скульптурний фонтан — такий, як у Гурзуфі[9].
2008 року фонтан був реставрований: розібраний і зібраний знову, при цьому деякі його частини зазнали незначних змін[1]. Постановою окупаційної Ради міністрів Республіки Крим № 627 від 20 грудня 2016 року фонтан «Ніч» віднесено до об'єктів культурної спадщини регіонального значення[10].
Посилання
↑ абвгдНаталия Михайловна Макарухина. Фонтан «Ночь». Южный берег Крыма - территория Всемирного наследия. Архів оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 23 липня 2023. [Архівовано 2023-03-29 у Wayback Machine.]
↑П. Т. Тронько. Памятники истории и культуры Украинской ССР / . Т. Тронько. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 308. — (каталог-справочник)
↑Достопримечательности России в натуральных цветах= The splendors of Russia in natural colors: весь Прокудин-Горский, 1905—1916 : [выставка фотографий начала ХХ века]. — Москва, 2003. — 128 с. : цв. ил., цв. портр., факс.; 30 см; ISBN 5-98762-001-5 (в обл.)
↑Report of the Chief Engineer of the United States Commission // Reports of the United States Commissioners to the Universal Exposition of 1889 at Paris. — Вашингтон : Government printing office, 1889. — Т. I. — С. 49.
