PROFILPELAJAR.COM

Фелісьєн Кабуга
Фелісьєн Кабуга
руанд. і фр. Félicien Kabuga
Народився	1 березня 1933 (91 рік); Провінція Б'юмбаd, Руанда-Урунді
Громадянство	Руанда
Місце проживання	Аньєр-сюр-Сен, Франція
Діяльність	підприємець
Відомий завдяки	геноциду у Руанді
Посада	директор
Партія	Національний республіканський рух за демократію і розвитокd
У шлюбі з	Жозефіна Муказітоні (руанд. і фр. Josephine Mukazitoni)
Діти (11)	2 дочки
	заарештований 16 травня 2020 року
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Фелісьє́н Кабу́га (руанд. і фр. Félicien Kabuga) — руандійський бізнесмен, якого підозрюють в участі та фінансуванні геноциду в Руанді 1994 року, в основному проти представників етнічної меншини країни — народності тутсі^[4]. США за голову Фелісьєна Кабуги призначили 5 мільйонів доларів винагороди^[5].

Життєпис

Кабуга народився в Кібунго, в комуні Гітарама, префектура Мабуї, нинішня Руанда. Фелісьєн накопичив своє багатство, володіючи, серед інших бізнес-підприємств, чайними плантаціями на півночі Руанди^[6]. Будучи мультимільйонером^[7], він був тісно пов'язаний з партією «Національний республіканський рух за демократію та розвиток» (англ. National Republican Movement for Democracy and Development, MRND) Жувеналя Габ'ярімана та Аказу^[be], неофіційною групою екстремістів хуту з північної Руанди, котрі сильно сприяли геноциду в Руанді^[6].

Кабуга ймовірно також брав активну участь у заснуванні та фінансуванні «Вільного радіо і телебачення тисячі пагорбів» (фр. Radio télévision libre des Mille Collines, RTLM), а також журналу Kangura^[en]^[6]^[8]. 1993 року на зустрічі зі збору коштів для RTLM, організованій MRND, Фелісьєн Кабуга нібито публічно визначив мету RTLM як захист влади хуту^[en]^[9]. Під час так званого «судового розслідування в рамках ЗМІ» Міжнародного трибуналу щодо Руанди колишній ведучий RTLM Жорж Руггіу^[en] назвав Фелісьєна Кабугу «генеральним директором» станції, виконуючим такі обов'язки, як «головуючий в RTLM» та «представляючий RTLM»^[10].

За період від січня 1993 року по березень 1994 року на територію Руанди було ввезено 500 тисяч мачете, статистично — по одному мачете на кожних трьох дорослих хуту в країні. Фелісьєн Кабуга названий одним з головних імпортерів цих мачете^[6]^[11].

Фелісьєн Кабуга одружений з Жозефіною Муказітоні (англ. Josephine Mukazitoni). Дві їхні дочки одружені з двома синами Жувеналя Габ'ярімана^[12]^[13].

Обвинувальний акт Міжнародного трибуналу щодо Руанди

29 серпня 1998 року Карла Дель Понте, прокурор Міжнародного кримінального трибуналу ООН по Руанді, висунула звинувачення Фелісьєну Кабузі. У зміненому обвинувальному акті від 1 жовтня 2004 року прокурор Хасан Бубакар Джаллоу^[en] звинуватив Кабугу в:

змові з метою вчинення геноциду;
геноциді;
співучасті у геноциді;
прямому і публічному підбурюванні до вчинення геноциду^[en];
вбивстві як злочинові проти людства^[12].

Життя втікача

У червні 1994 року, коли Руанду завоював РПФ, Фелісьєн Кабуга покинув країну. Він спершу намагався в'їхати до Швейцарії, але йому наказали покинути її. Фелісьєн Кабуга поїхав до Кіншаси в Демократичній Республіці Конго, а згодом, як вважалося, проживав в Найробі, столиці Кенії.

У вересні 1995 року, ще перед висуненням будь-яких звинувачень проти нього і до того, як він був названий підозрюваним у плануванні геноциду, Кабуга зареєстрував і керував фірмою під назвою «Nshikabem Agency» в Найробі, яка діяла у районі Кілімані^[en], розташованому уздовж дороги Nairobi's Lenana Road^[14]^[15].

Тогочасний сенатор США Барак Обама у своєму виступі, який відбувся 28 серпня 2006 року під час візиту до Кенії, звинуватив Кенію в тому, що вона «дозволила йому [Кабузі] отримати безпечний притулок»^[16]. Кенійський уряд спростував ці звинувачення і охарактеризував звинувачення Обами щодо Кабуги як «образа для людей цієї країни»^[17].

Відповідно до звітів блогера з Норвегії, який називав себе «African Press International» (API) у червні 2008 року Фелісьєн Кабуга переховувався в Осло^[18]^[19].

14 червня 2008 року мережа новин KTN у Кенії повідомила, що поліція Кенії напередодні заарештувала Кабугу та утримує його в поліцейському відділенні Гігірі в Найробі. Пізніше підозрюваного було визнано не Кабугою, як вважалося раніше, а викладачем місцевого університету і звільнено. Раніше підозрювали, що Кабуга проживав у Кенії^[20], і вважалося, що він керує бізнесом і користується захистом або від кенійського уряду, або від деяких впливових діячів у країні^[20].

Арешт та суд

16 травня 2020 року, після 26 років переховування від правосуддя, Фелісьєн Кабуга у віці 87 роки був схоплений в Аньєр-сюр-Сен, поблизу Парижа, Франція. Французька поліція заарештувала Фелісьєна Кабугу в результаті спільного розслідування з прокуратурою Міжнародного залишкового механізму для кримінальних трибуналів^[en] (англ. International Residual Mechanism for Criminal Tribunals, IRMCT). Французька влада висловила бажання побачити його підданим суду за злочини проти людства, вчинені проти руандійського народу^[21].

3 червня, а потім 30 вересня 2020 року французька система правосуддя схвалила передачу Кабуги IRMCT^[22]^[23]. 26 жовтня 2020 року його передали з Франції під варту до відділення IRMCT у Гаазі^[24]. Він не визнав себе винним^[25].

У березні 2023 року суд над Кабугою був призупинений, щоб оцінити заяви його адвокатів про те, що він страждав від деменції та був психічно недієздатним, щоб постати перед судом^[26]. Суд оголосив, що він отримав незалежний медичний висновок про психічну придатність Кабуги та проведе подальші слухання протягом найближчих тижнів^[27]. Кілька психіатрів згодом засвідчили, що Кабуга страждає як на судинну деменцію, так і на хворобу Альцгеймера і не може постати перед судом^[28]^[29].

7 червня 2023 року судді суду ООН з військових злочинів у Гаазі визнали Кабугу непридатним для участі в суді. За словами суддів, Кабуга «більше не міг брати повноцінну участь у судовому процесі». Це базується на його медичних картах і звітах персоналу, який за ним доглядав. Суд запропонував суддям прийняти альтернативну процедуру, яка максимально нагадує судовий процес, але без можливості винесення обвинувального вироку^[30].