Із 13 років почав працювати в колгоспі ім. Кірова (с. Волошкове). 1952 року закінчив курси трактористів при Опішнянській МТС. Рік працював наваловідбійником на одній із шахтВорошиловградської області.
Із 1956 до 1958 року – тракторист у Волошковому. З 1958 року – член КПРС. Працював на тракторі «ХТЗ-7». У 1959 році, у віці 24 роки став бригадиром тракторної бригади № 2 колгоспу «Маяк». На цій посаді перебував 30 років. В 1970-х роках за бригадою було закріплено 2400 гектарів землі, 16 тракторів, 9 комбайнів різного призначення, чимало іншої техніки; працювало 40 механізаторів.
По 322,5 центнерів цукрової сировини замість 272 центнерів, передбачених зобов’язанням, було одержано з кожного гектара бурякових плантацій колгоспу [1].
Нагороди
8 грудня 1973 року Івану Марковичу Федюну було присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці як такому, що відзначився
"у збільшенні виробництва і продажу державі зерна, цукрових буряків, олійних культур та інших продуктів землеробства[2]"
↑Матеріали Зіньківської центральної районної бібліотеки імені В.Г. Короленка
↑Указ Президії Верховної Ради СРСР від 8 грудня 1973 року
Література
Указ Президії Верховної Ради СРСР. Про присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці передовикам сільського господарства УРСР, які найбільше відзначилися у збільшенні виробництва і продажу державі зерна, цукрових буряків та інших продуктів землеробства в 1973 році // Прапор комунізму. — 1973 р. — 11 грудня. — С. 1.
Максименко С. Час сподівань і звершень // Святкові будні. — Х.: Прапор, 1974. — С.13-21.
Самсоненко Г. Хлібодар з Волошкового // Комсомолець Полтавщини.– 1973. — 15 грудня. — С.1.
Солонський А. Триколос [поетичний нарис про І. М. Федюна] // Сільські вісті. — 1974. — 13 січня.
