У 1971 році закінчив Київський автодорожній інститут й отримав диплом інженера-механіка. Навчання було перервано трирічною службою в Радянській Армії.
З 1971 до 1979 року працював на керівних посадах у київському тресті «Будмеханізація». У 1980 році закінчив Вищу партійну школу.
У 1980—1997 роках — заступник, перший заступник, голова Центральної Ради ФСТ «Динамо».
1997—2000 — голова Державного комітету з питань фізичної культури та спорту.
У 2000 році — голова Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України.
У грудні 1998 IX Генеральна асамблея НОК України обрала Івана Федоренка президентом Національного олімпійського комітету. Цю посаду він обіймав до 2002 року. Згодом був першим віце-президентом НОК України.
У 1999 році удостоєний військового звання генерал-майор.