Вбивство у «Східному експресі» (англ.Murder on the Orient Express) — детективний роман англійської письменниці Агати Крісті, що вперше вийшов у світ 1 січня 1934 року[1].
Історія створення
Поїзд під назвою «Східний експрес» почав курсувати між Стамбулом і Парижем у 1883 році[2]. У 1929 році потяг потрапив у сніговий замет неподалік від однієї з турецьких станцій. Цей епізод і став основою детектива[3].
Сюжет
Узимку знаменитому бельгійському детективові, який перебуває в Стамбулі, Еркюлю Пуаро, необхідно терміново виїхати до Англії. Але всі місця в знаменитому «Східному експресі» були зайняті. Утім, директор залізничної компанії, мсьє Бук, давній друг Пуаро, сам їде в тому ж потязі й знаходить для Пуаро місце. На наступний ранок за сніданком Пуаро зауважує, що у вагоні перебувають люди різних національностей, які випадково зустрілися в цій подорожі. Один із пасажирів, американець на прізвище Ретчетт, пропонує Пуаро стати його охоронцем за солідну суму, оскільки Ретчетту загрожують розправою, але Пуаро відмовляється. У наступну ніч Пуаро безперервно будять якісь лементи й стукоти, але потім наступає мертва тиша. Уранці виявляється, що поїзд через замети намертво зупинився десь на території Югославії, а містер Ретчетт лежить у своєму купе мертвий. Також з'ясовується, що двері замкнено зсередини, а вікно відчинено. Утім, місіс Габбард, літня говірка американка, стверджує, що через її купе, суміжне з купе Ретчеттом, уночі проходив якийсь чоловік.
Мсьє Бук просить Пуаро розслідувати цю справу і він погоджується. Спочатку справа виявляється досить дивною. На тілі вбитого виявляються дванадцять ножових ран, як смертельних, так і подряпин, нанесених як правшою, так і лівшею. Доказів у купі занадто багато, і всі вказують на людей, які, на перший погляд, не мають ніякого відношення до справи. Крім цього, алібі пасажирів взаємно підтверджуються людьми, зовсім не схожими один з одним. Так, наприклад, алібі лакея-англійця підтверджує італієць.
Пуаро вдається встановити особистість убитого. Таємничий Ретчетт виявляється Кассетті, організатором нашумілого викрадення й вбивства дитини Армстронгів (прототипом послужило викрадення дитини Ліндберга, знаменитого льотчика), якому вдалося уникнути від правосуддя. Пуаро, виходячи з того, що всі пасажири та провідник щось недоговорюють, зробив висновок, що всі вони були пов'язані з родиною Армстронгів, включаючи француза-провідника.