Тімов Соломон Самуїлович

Тімов Соломон Самуїлович
Народився10 травня 1898(1898-05-10)
Резина, Бессарабська губернія, Російська імперія
Помер17 серпня 1943(1943-08-17) (45 років)
Аушвіц, Біліцd, Провінція Верхня Сілезія, Вільна держава Пруссія
Країна СРСР
 Румунське королівство
 Російська імперія
Діяльністьекономіст
Alma materРосійський економічний університет імені Плеханова
Знання мовросійська[1]
ПартіяРумунська комуністична партія і КПРС

Соломон Самуїлович Тімов (підпільний псевдонім Лауфер, справжнє прізвище Тинкельман;[2] 10 травня 1898, Резина Сороцького повіту, Бессарабська губернія — 17 серпня 1943, Освенцим) — радянський економіст і публіцист, діяч Комінтерну.

Біографія

Брав участь у революційному русі в провінції Бессарабія, що стаала на той час румунською, член ЦК Комуністичної Спілки Молоді Бессарабії, член редколегії парторгану, член Румунської компартії з 1922 року і її представник під час Балканської комуністичної федерації.[3] Інші псевдоніми: Guro, Grigorescu, Laufer, Pierre, Toma. Зазнав переслідувань і в 1923 році втік до СРСР. 4 лютого 1924 року був одним з авторів Доповідної записки в ЦК РКП(б) про необхідність створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки.[4]

У 1925 році закінчив Московський інститут народного господарства імені Г. В. Плеханова[5]. Був старшим науковим співробітником Міжнародного аграрного інституту, потім Інституту світового господарства і світової політики.[6] Співпрацював у газетах і журналах «Правда», «Известия ВЦИК», «Большевик», «На Аграрном Фронте», «Мировое Хозяйство», «Мировая Политика», «Коммунистический Интернационал»..

4 лютого 1924 року був одним з підписантів доповідну записку до ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У про необхідність створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки, на підставі якої згодом була утворена Молдавська АРСР у складі Української РСР.[7][8]

У 1935-1938 роках керував підпільною технікою в закордонному бюро ЦК Комуністичної партії Румунії, з 1936 року член Центрального комітету, потім політбюро ЦК КПР. В 1938 році по лінії Комінтерну направлений разом з дружиною Бертою Нальчер (Ані Лауфер) на нелегальну роботу у Франції (під підпільним псевдонімом Лауфер), де з приходом до влади вішіського режиму в 1940 році інтернований у концтаборі Верне. Георгій Димитров клопотав перед А.Я. Вишинським про повернення С. Тімова в СРСР, але питання на підставі характеристик від колег Тимова за ЦК КПР було вирішене негативно. Соломон Тімов був переведений до концентраційного табору Освенцим і вбитий там 17 серпня 1943 року.

Брат Матвій Самуїлович Тінкельман, загинув на фронті в 1942 році. Сестра — Нихома Самійлівна Тінкельман (1900-1954).

Публікації

  • Октябрьская революция и аграрные реформы в Европе. М.: Московский рабочий, 1928.
  • Аграрный вопрос и крестьянское движение в Румынии: Anti-neoiobagia (Критика неокрепостнической теории К. Доброджану-Геря). М.: Московский рабочий, 1929.
  • Румыния. М.: Московский рабочий, 1931.
  • Экономика Восточной Европы: аграризация или индустриализация? М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1931.

Примітки

  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Словарь псевдонимов. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
  3. ↑ Коминтерн и коммунистическая партия Румынии, 1939—1940 годы (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
  4. ↑ Докладная записка о необходимости создания Молдавской Советской Социалистической Республики, подготовленная и подписанная группой коммунистов воглаве с Г. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.: іншими підписантами були Г. І. Котовський, А. Бедулеску, П. Д. Ткаченко, А. Ніколау, А. Залік, Й. О. Дік-Дическу, Т. Діамандеску, Т. Кіоран, В. Попович.
  5. ↑ Solomon Timov[недоступне посилання з травня 2019]
  6. ↑ Архив Российской Академии наук. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 3 квітня 2022.
  7. ↑ Current Reappraisals of the Founder of Romanian Socialism. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 10 серпня 2016. [Архівовано 2017-05-01 у Wayback Machine.]
  8. ↑ «Русин» 2008; № 1—2, стр. 181—184 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 листопада 2013. Процитовано 10 серпня 2016. [Архівовано 2013-11-02 у Wayback Machine.]