PROFILPELAJAR.COM

Тріщини сосків
Тріщини сосків
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	JB46.1
МКХ-10	O92.1

Тріщини сосків — пошкодження цілісності шкіри соска або сосків.

Класифікація

За глибиною:

поверхневі
глибокі

За формою:

прямі (лінійні)
звивисті
зіркоподібні

За наслідками:

без ускладнень
з ускладненнями:
- інфікування
- відрив сосочка:
  - частковий
  - повний

Етіологія

Причини та фактори що ведуть до виникнення та розвитку тріщин сосків:

не підготовлені груди до годування (фізіологічно за віком; фізично відповідними маніпуляціями за рекомендацією лікаря);
неправильне прикладання до грудей;
"сильний прикус" у немовляти;
неправильне забирання грудей від дитини;
використання імітаторів соска;
періодичне годування з пляшечки -формує інший механізм смоктання, що може травмувати сосок матері;
вигодовування кількох немовлят одночасно;
надмірна сухість шкіри (зумовлена частим миттям грудей милом і/чи обробляння соска дезінфікуючими розчинами без відповідного зволоження);
перебування довгий час у мокрій білизні (мокрі підкладки на грудях);
недостатність вітамінів в організмі жінки, яка годує, зокрема, вітаміну А;
грибкова (кандидозна) інфекція у матері чи немовляти, або у обох.

Профілактика

У фізіологічно здорової та дозрілої жінки Сосочки виділяють природний лубрикант (мастило) для запобігання висихання, розтріскування або інфекцій ^[1].

У певних випадках можливо необхідним буде:

підготування грудей, та зокрема сосків, до годування у допологовий період згідно з рекомендаціями лікаря (особливо для «першороділь»);
слідкування за правильністю прикладання до грудей;
забирати груди після того як дитина їх відпустила, навчитися правильно забирати груди;
трішки протирати соски після годування власним грудним молоком, щоб захистити його^[2]^[3]
відмова від імітаторів соска; відмова від годування з допомогою пляшечки
уникати мила і «жорстокого» миття або сушіння грудей і сосків. Це може викликати сухість і розтріскування^[3]
повітряні ванни не менше 3 раз на день тривалістю 5-15 хвилин, й не допускання промокання грудних підкладок
часте прикладання дитини до грудей не рідше ніж що 2 год. (відмовитися від графіку годувань)^{[джерело?]}
просушування сосків на повітрі (перед цим добре змочити своїм молоком)^{[джерело?]};

Клініка

Сосок стає почервонілим, набряклим і болісним, гарячий на дотик та різко болючий. З тріщини чи тріщин може виділятись кров, лімфа. Інколи, може приєднуватись інфекція, появляються додатково гнійні виділення, підноситься місцево температура. Біль, викликаний тріщинами сосків, іноді може призвести до припинення годування грудьми^[4]

Лікування

виправити прикладання дитини до грудей, слідкувати за правильним прикладанням дитини до грудей (що зменшить болісні відчуття і сприятиме швидкому загоєнню тріщини);
часте прикладання дитини до грудей не рідше ніж що 2 год. годувати дитину якомога частіше (дитина тоді спокійніше захоплює груди)^{[джерело?]}
при тріщинах сосків дуже виручать спеціальні накладки для грудей, призначені для носіння в бюстгальтері, які не дозволяють тканині прилягати і додатково травмувати соски. Верхня частина таких пристосувань має отвори для вільної циркуляції повітря, що значно прискорює процес загоєння;
кожне годування розпочинати зі здорової (менш болючої) молочної залози (годуйте 5 хвилин) і завершуйте хворою (болючішою, при тріщинах на обох сосках);
змазувати сосок після годування «пізнім» молоком і залишати злегка підсохнути на повітрі або феном;
після годування не вдягати відразу білизну, а постаратися робити повітряні ванни для грудей
робити ванночки або компреси для соска з кори дуба або ромашки лікарської в перервах між годуваннями (при відсутності можна використати міцну заварку чаю)
якщо тріщини глибокі і з рани виділяється кров, то хвору залозу обов'язково необхідно зціджувати раз в три години. Годувати далі дитину одною груддю протягом 2-3 діб, поки тріщина не загоїться, Також можна давати дитині зціджене молоко з ложечки або шприца, пляшечку не використовувати.
можна змазувати соски кремом, ланоліном який має пом'якшуючу, обезболюючу і ранозагоюючу дію: пурелан або бепантен (змивати крем перед годуванням не потрібно^{[джерело?]}), змазувати гелем солкосерил (відбуваються регенерація тканин, після загоєння змазувати гелем немає необхідності, використовувати тільки мазь), потім після висихання бепантеном.^{[джерело?]}

Примітки

↑ (англ.)Doucet, Sébastien; Soussignan, Robert; Sagot, Paul; Schaal, Benoist (23 October 2009). «The Secretion of Areolar (Montgomery's) Glands from Lactating Women Elicits Selective, Unconditional Responses in Neonates». PLoS ONE. 4 (10): e7579. Bibcode:2009PLoSO…4.7579D. doi:10.1371/journal.pone.0007579. PMC 2761488. PMID 19851461
↑ (англ.)"Common questions about breastfeeding and pain". [Архівовано 25 березня 2019 у Wayback Machine.] WomensHealth.gov. 2017-06-09. Retrieved 4 August 2017. This article incorporates text from this source, which is in the public domain.
↑ ^а ^б (англ.)«World Breastfeeding Week: Supporting mothers to reach the six month mark». Retrieved 4 August 2017. [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]
↑ (англ.) Santos, Kamila Juliana da Silva; Santana, Géssica Silva; Vieira, Tatiana de Oliveira; Santos, Carlos Antônio de Souza Teles; Giugliani, Elsa Regina Justo; Vieira, Graciete Oliveira (2016). "Prevalence and factors associated with cracked nipples in the first month postpartum". BMC Pregnancy and Childbirth. 16 (1): 209. doi:10.1186/s12884-016-0999-4. ISSN 1471-2393. PMC 4975913. PMID 27496088.

Див. також

Джерела

Тріщини сосків грудної залози у жінок, які годують груддю, та їхня корекція [Архівовано 27 лютого 2019 у Wayback Machine.] Веропотвелян П. М. та інш. / HEALTH OF WOMAN.2015.10(106):73–76

Література

Possato Cervellini, M., Pereira Coca, K., Antar Gamba, M., Oliveira Marcacine, K., & Freitas de Vilhena Abrão, A. C. (2022). Construction and validation of an instrument for classifying nipple and areola complex lesions resulting from breastfeeding. Revista Brasileira de Enfermagem, 75(1), 1–9. https://doi.org/10.1590/0034-7167-2021-0051
da Silva Santos, K. J., Silva Santana, G., de Oliveira Vieira, T., de Souza Teles Santos, C. A., Justo Giugliani, E. R., Vieira, G. O., Santos, K. J. da S., Santana, G. S., Vieira, T. de O., Santos, C. A. de S. T., & Giugliani, E. R. J. (2016). Prevalence and factors associated with cracked nipples in the first month postpartum. BMC Pregnancy & Childbirth, 16, 1–8. https://doi.org/10.1186/s12884-016-0999-4