Транснепту́нові об'є́кти — небесні тілаСонячної системи, які здебільшого (чи постійно) перебувають поза орбітою Нептуна. За визначенням Лабораторії динаміки сонячної системи, велика піввісь їхньої орбіти перевищує велику піввісь орбіти Нептуна (30,1 а. о.)[1]. На кінець 2016 року відкрито 2302[2]. Їх поділяють на три категорії[3]:
Класичні об'єкти — мають орбіти, близькі до кола, з невеликим нахилом, і не пов'язані з рухом інших планет. Іноді їх називають «к'юбівано» (англ.cubewano) за тимчасовим позначенням першого представника — 1992 QB1.
Резонансні об'єкти — утворюють резонанси з рухом Нептуна (1:2, 2:3, 3:4, 2:5 тощо) Об'єкти з резонансом 2:3 називають плутино за їхнім типовим представником — Плутоном. Вважається, що плутино складають від 10 до 20 % чисельності об'єктів поясу Койпера.
У наведеній нижче таблиці перелічено транснептунові об'єкти з діаметром, що перевищує 600 км, і подано їхні характеристики. За класифікацією Майкла Брауна[4] вони були найреальнішими кандидатами в карликові планети.
На діаграмі показані великі півосі і способу орбіт ТНО (включаючи об'єкти поясу Койпера). У лівій частині для порівняння поміщені кентаври. Резонансні об'єкти позначені червоним кольором.
