Трансканадське шосе

Трансканадське шосе

Екодук над Трансканадським шосе в національному парку «Банф».
Загальні дані
Країна Канада
Довжина8030 кілометр
Напрямокзахід-схід
початокВікторія
кінецьСент-Джонс
Дорожнє покриттяасфальтобетон
OpenStreetMap 390867 ·R (Британська Колумбія, Альберта, Саскачеван, Манітоба, Онтаріо, Квебек, Нью-Брансвік, Нова Шотландія, Острів Принца Едварда, Ньюфаундленд і Лабрадор)

CMNS: Трансканадське шосе у Вікісховищі

Трансканадське шосе́ (англ. Trans-Canada Highway) — канадська автомагістраль, яка сполучає всі десять провінцій Канади.

Магістраль побудовано згідно зі Законом про Трансканадське шосе 1948 року. Будівництво розпочато в 1950 році; офіційно відкрито в 1962, завершено у 1971. Трансканадське шосе позначене легко впізнаваними біло-зеленими дорожніми покажчиками з кленовим листком.[1]

Разом із австралійським Шосе 1 воно є однією із найдовших у світі національних швидкісних автострад: протяжність — 8 030 км.

Уздовж всієї Канади існує не менше двох трас, які вважаються частинами Трансканадского шосе: у західних провінціях частиною трансканадської мережі є Трансканадська магістраль і шосе Йєлоугед.

Західна Канада

Трансканадське шосе в чотирьох західних провінціях називається «Шосе № 1». Воно бере свій початок у місті Вікторія в Британській Колумбії, спускається з півночі десь на 100 км по східному узбережжю острова Ванкувер до портового міста Нанаймо, звідки пором поєднує його із Західним Ванкувером. Перетнувши місто Ванкувер, шосе повертається на 170 км на схід до містечка Гоуп, проходячи через міста Абботсфорд та Чілівак.

Інші міста, містечка й населені пункти по трансканадському шосе: У Британській Колумбії:

У Альберті:

У Саскачевані:

У Манітобі:

Онтаріо

Шосе 11/17- Террі Фокс

В провінції Онтаріо мережа Трансканадського Шосе має декілька маршрутів, позначених як:

  • «Шосе 17» — починається на кордоні Манітоби за 50 км на захід від Кенори і закінчується на південь від Арнпрайор на західному кінці «Шосе 417», завдовжки 1 964 км.

Інші головні містечка на шосе: Драйден, Ігнас, Тандер-Бей, Вава, Су-Сент-Марі, Садбері, Норт-Бей, Маттава, Петавава, Пембрук

Ділянка Трансканадського шосе 83 км завдовжки між Тандер-Беєм і Ніпіґоном має назву «Шосе Террі Фокса» на честь «Террі Фокса», де Фокс був змушений припинити свій трансканадський марафон.

  • «Шосе 69» — провідна автострада північ-південь у центральній частині канадської провінції Онтаріо, що зв'язує шосе 400 на північ від Перрі-Саунд з містом Садбері.
  • «Шосе 12» — сполучає східну частину Великого Торонто (GTA) з озерами Каварта (через Шосе 7), Орілья і Мідленд. Вона є частиною мережі Трансканадського шосе на північ від Сандерленда до Холдватера. «Шосе 12» з'єднує кілька містечок уздовж 146 км маршруту.
  • «Шосе 7» — західній сегмент починається на Шосе 4 північніше від Лондона і прямує 154,1 км до Джорджтауна, в той час як східний сегмент починається на Дональд Козанс Парквей в Маркемі і прямує 381,6 км до Шосе 417 біля Канати.
  • «Шосе 115» — з'єднує Пітерборо з Торонто через шосе 401. Траса починається на перехресті з шосе 401 на північний захід від Ньюкасла і закінчується розв'язкою з шосе 7 на схід від Пітерборо. Шосе є частиною мережі Трансканадського шосе від розв'язки з шосе 7 до точки на південь від Спрінґвілл, Онтаріо що є північним кінцем шосе.
  • «Шосе 71». 194-кілометровий маршрут подорожі одночасно з Шосе 11 на 40 км від Міст ім. Форт-Франсес-Міжнародний Водоспад в містечку Форт-Франсес, де він продовжує шлях на південь до США Рут 71 до містечка Чапель. Звідти, Шосе 71 прямує на північ на 154 кілометрів на стику з Шосе 17 на схід від Кенори. Шосе 71 є частиною Трансканадського шосе по всій його довжині.
  • «Шосе 400» починається на «Шосе 69» на північ від Нобель (село на березі Перрі-Саунд) і закінчується на «Мейпл-Ліф-Драйв» в місті Торонто. Більша довжина шляху становить 226 км.
  • «Шосе 417» починається в Оттаві з'єднується із Шосе 40 на кордоні Квебеку. шосе A40) до Монреаля. Довжина траси становить 187 км.


На більшості автодоріг Онтаріо загальне обмеження швидкості 90 км/год на Трансканадському шосе. 80 км/год на трасі Центрального Онтаріо і 100 км/год на автострадах.

Квебек

З Оттави, Трансканадське шосе проходить 206 км на схід до Монреаля. Відоме як Шосе 417 в Онтаріо (і Квінсвей в Оттаві) і «Атторуть 40» в Квебеку.

Від міста Монреаль Трансканадське шосе відоме як Атторуть 25 і тоді Атторуть 20. Містечко Леві (недалеко від Міста Квебеку) на шосе, 257 км від Монреаля.

Маршрут Атторуть 20 проходить над Річкою Святого Лаврентія до Рив'єр-ду-Луп (фр. Rivière-du-Loup), 173 км на північний схід від Леві.

Нью-Брансвік

Після переходу кордону Нью-Брансвіка Едмундстон Трансканадське шосе називається Рут 2.

Маршрут Рут 2 проходить паралельно до міжнародного кордону, 170 км на південь до містечка Вудсток. Шосе тоді проходить 102 км на схід до Фредериктона, столиції провінції Нью-Брансвік. Місто Монктон за 135 км на схід від Фредериктона на Трансканадському шосе.

Трансканадське шосе переходить Міст Конфедерації від провінції Нью-Брансвік до провінції Острів Принца Едварда. В провінції маршрут позначений як «Рут 1» (англ. Route 1), проходить 110 км через острів і з'єднує зі столицею провінції Шарлоттаун.

Нова Шотландія

Трансканадське шосе в Новій Шотландії позначене як провінційні «Шосе 104» й «Шосе 105» на острові Кейп-Бретона. З кордону Нью-Брансвіка, маршрут Трансканадського шосе продовжується на схід до містечка Амгерст, Нова Шотландія. Столиця провінції Галіфакс не приєднана до Трансканадського шосе.

Інші місті, містечка й місці на шосе в Новій Шотландії :

Ньюфаундленд

Від «Північний Сидней», Нова Шотландія поромним маршрутом переходить 177 км до «Чанал-Порт-о-Баскс» (англ. Channel-Port aux Basques), Ньюфаундленд.

Трансканадське шосе на острові Ньюфаундленд позначене як провінційне "Шосе 1 ". Від міста Корнер-Брук до північно-східного Чанал-Порт-о-Баскс 217 км. На сході по Шосе 1 на 352-ому кілометрі Гандер й на 334-ому кілометрі на південний-схід шосе закінчується на Сент-Джонс.

Див. також

Примітки

  1. Department of Justice Canada—Trans-Canada Highway Act—R.S.C. 1970, c. T-12

Посилання

Галерея світлин