PROFILPELAJAR.COM

Ткаченко Іван Савелійович
Ткаченко Іван Савелійович
Народився	8 листопада 1912; Верхня Мануйлівка, Козельщинський район, Україна
Помер	20 червня 1992 (79 років); Коростень, Житомирська область, Україна
Країна	Російська імперія; СРСР; Україна
Діяльність	кераміст
Alma mater	Одеське художнє училище
Заклад	Коростенський порцеляновий завод
Учасник	німецько-радянська війна
Партія	ВКП(б)
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Ткаченко.

Іван Савелійович Ткаченко (нар. 8 листопада 1912, Мануйлівка — пом. 20 червня 1992, Коростень) — український радянський майстер кераміки.

Біографія

Народився 8 листопада 1912 року в селі Мануйлівці (нині Верхня Мануйлівка Кременчуцького району Полтавської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні, воював у складі 18-ї армії. Працюючи старшим креслярем оперативного відділу штабу армії, створював плакати і агітаційну продукцію^[1]. Нагороджений двома медалями «За бойові заслуги» (8 вересня 1944; 25 травня 1945)^[2]. Член ВКП(б) з 1944 року.

1948 року закінчив Одеське художнє училище. Дипломна робота — блюдо «30 років УРСР» і статуетка «Розвідка в горах»^[1].

Після здобуття фахової освіти з 1948 року працював на Коростенському порцеляновому заводі. Помер у Коростені 20 червня 1992 року^[1].

Серед робіт з портцеляни:

«Подвиг Абдулли Усенова 7/ХІІ 1943 року» (1949; Коростенський краєзнавчий музей);
«Схема повітряного бою та таран льотчика Полякова в районі міста Коростеня» (1950; Коростенський краєзнавчий музей);
«Тарас Шевченко — співець України» (1950);
«Микола Гоголь» (1952);
«Поєдинок Тараса Бульби з сином Андрієм» (1952);
«Богдан Хмельницький під Жовтими Водами» (1954);
«Дівчина з соняшником» (1960);
«Перебендя» (1961);
«Леся Українка» (1971);
«Лісова пісня» (1971);
«30 річчю визволення України від німецько—фашистських загарбників» (1974);
«Маршал Георгій Жуков» (1975);
«Генерал армії Микола Ватутін» (1975).

Крім вище зазначених музеїв, твори майстра зберігаються в Шевченківському національному заповіднику у Каневі, Літературно-меморіальному музеї Максима Горького у Верхній Мануйлівці.