За Відомістю про волостя і селища, в Євпаторійському повіті зі свідченням числа дворів і душ… від 19 квітня 1806, в селі Баїм-Чоргунчі нараховувалося 20 дворів, 144 кримських татар, 6 циган і 13 ясирів. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року село Байчургунчу позначено з 21 двором[6] . Після реформи волосного поділу 1829 року Байчангурчі, згідно з «Відомістю про казенні волості Таврійської губернії 1829 року» залишився у складі Яшпетської волості [7] . На карті 1836 в селі Баїм-Чунгурчі 28 дворів[8], як і на карті 1842[9] .
У 1860-х роках, внаслідок земської реформиОлександра II, село приписали до Курман-Аджинської волості. Згідно з «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1867 рік», частина населення села Баїм, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, виїхала до Туреччини, а решта тут проживає. У «Списку населених місць Таврійської губернії за даними 1864», складеному за результатами VIII ревізії 1864, Бай-Елі-Чонгурчі — власницьке татарське село, з 13 дворами і 64 жителями при колодязях. За дослідженнями професора О. Н. Козловського 1867 року, вода в колодязях села була прісна, а їхня глибина коливалася від 2 до 10 сажнів (від 4 до 20 м). На триверстовій карті Шуберта 1865—1876 в селі Баїм-Чунгурчі позначено 13 дворів[10] . У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889», за результатами Х ревізії 1887, в селі Баїм вважалося 22 двори і 127 жителів . Згідно з «…Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Баїм, що входило в Отузьку ділянку, було 109 жителів у 16 домогосподарствах[11].
Земська реформа 1890-х років в Євпаторійському повіті пройшла після 1892, в результаті Баїм приписали до Агайської волості. У «Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1900 рік» записані 2 села: Баїм-Чонгурчі, в якій мешканців не значилося і Баїм зі 157 жителями в 29 дворах[12] . На 1914 в селищі діяла татарська земська школа. За Статистичним довідником Таврійської губернії.ч. Друга. Статистичний нарис, випуск п'ятий Євпаторійський повіт, 1915 рік, у селі Баїм Агайської волості Євпаторійського повіту вважалося 32 двори з татарським населенням у кількості 171 людини приписних жителів.
Внаслідок встановлення в Криму радянської влади, за постановою Кримревкому від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів»[13] було скасовано волосну систему і у складі Євпаторійського повіту[14] було утворено Бакальський район[15], до якого включили село, а в 1922 повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР було внесено зміни, внаслідок яких округи було скасовано, Бакальський район скасовано і село увійшло до складу Євпаторійського району[15] . Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, в селі Баїм, Агайської сільради Євпаторійського району, нараховувалося 28 дворів, з них 26 селянських, населення становило 145 осіб, з них 136 татар, 9 росіян. На однойменному хуторі було 5 дворів, 28 осіб (24 українці, 3 білоруси та 1 російська). Подальша доля хутора у документах не відображена. Відповідно до постанови КримЦВК від 30 жовтня 1930 року «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР», було відновлено Ак-Мечетський район[16] (за іншими даними 15 вересня 1931 року[17]), і село знову включили до його складу. За даними всесоюзного перепису населення 1939 в селі проживало 200 осіб[18].
У 1944 році, невдовзі після звільнення Криму від німецьких військ, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[19], з Баїма виселено 41 сім'ю[18]. З 25 червня 1946 року Баїм у складі Кримської області РРФСР[20] . Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Баїм перейменували на Тиху[21] . З початку 1950-х років, у ході другої хвилі переселення (у світлі постанови № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[22]), до Чорноморського району приїжджали переселенці з різних областей України[23]. 26 квітня 1954 року Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР[24]. Час включення до складу Кіровської сільради поки що не встановлений: на 15 червня 1960 року селище Тихе вже значилося в його складі. Ліквідовано в період з 1954 по 1968 роки як селище Кіровської сільради.
↑ абТаврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
↑ абТаврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1900. — 568 с.
↑Сеитова Эльвина Изетовна.Трудовая миграция в Крым (1944–1976) // Ученые записки Казанского университета. Серия Гуманитарные науки : журнал. — 2013. — Т. 155, № 3—1 (15 січня). — С. 173—183. — ISSN2541-7738. Архівовано з джерела 30 листопада 2021.
↑Лашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии / А.И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 136.
↑Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г / М. Раевский (составитель). — Санкт-Петербург: Типография Карла Вульфа, 1865. — Т. XLI. — С. 85. — (Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел).
↑Часть 2. Выпуск 7. Список населенных пунктов. Феодосийский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. — Симферополь, 1915. — С. 2.
↑Перша цифра — приписне населення, друга — тимчасове.
↑Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). {{{Заголовок}}}.
