Теритóрія (лат. territorium — область, територія; від terra — земля) — регіон (тере́н, край, земля тощо), обмежена частина земної поверхні в природних, державних, адміністративних або умовних межах: визначається протяжністю, як специфічним видом «просторового» ресурсу, площею, географічним розташуванням, природними умовами, господарською освоєністю^[1]. Територія є об'єктом конкретної діяльності.

Також: Адміністративна одиниця держави, яку тимчасово впроваджено в малорозвинених регіонах до часу, поки не буде відмічено економічного, демографічного та політичного зросту настільки, щоб можна було регіоном управляти так, як у зорганізованих розвинутих регіонах країни, як наприклад, у Канаді та Австралії.

Територія населеного пункту — сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту.

За видами правового режиму території поділяються на 3 основні категорії:

• державна територія;
• міжнародна територія — відкрите море та повітряний простір над ним, Міжнародний район морського дна, Антарктика і космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла;
• територія зі змішаним режимом — прилегла зона, континентальний шельф, виключна (морська) економічна зона, міжнародні річки, міжнародні морські канали та міжнародні протоки.

Планування територій — процес регулювання використання територій, який полягає у створенні та впровадженні містобудівної документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень.

Детальний план території — містобудівна документація, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів.

Схема планування території — містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення планування, забудови та іншого використання відповідних територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин.

Генеральна схема планування території України — містобудівна документація, яка визначає концептуальні вирішення планування та використання території України.

Проєкт забудови територій — містобудівна документація|документація, що поєднує властивості містобудівної та проєктної документації, яка розробляється для будівництва комплексів будинків і споруд.

• Територія держави
• Впорядкування території
• Генеральна схема планування території України

• Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник / А. П. Голиков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. — К.: Либідь, 1996.
• Заставний Ф. Д. Географія України. — Львів: Світ, 2002.
• В. С. Ржевська. Канали міжнародні // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• Соціальна екологія. Навчальний посібник (за ред. Л. П. Царика). — Тернопіль: Підручники і посібники, 2002.
• Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. — Одеса: Астропринт, 2001.
• Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методика. — Одеса: Астропринт, 2005.
• Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. — Львів, Видавництво ЛНУ, 2003.
• (рос.) Исаченко А. Г. География в современном мире: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1998.
• (рос.) Экология города / под редакцией Стольберга Ф. В. — К.: Либра, 2000.
• (рос.) Международное право. — М., 2000.
• (рос.) Минц А. А. Экономическая оценка естественных ресурсов. — М.: Мысль, 1982.

• Територія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.