PROFILPELAJAR.COM

Ігор Тенюх
Ігор Тенюх
	Ігор Тенюх
В.о. міністра оборони України
	27 лютого 2014 — 25 березня 2014
Президент	Олександр Турчинов (в.о.)
Прем'єр-міністр	Арсеній Яценюк
Попередник	Павло Лебедєв як міністр оборони України; ; Володимир Замана як уповноважений по контролю за діяльністю Міністерства оборони України
Наступник	Михайло Коваль
Командувач ВМС України
	березень 2006 — березень 2010
Президент	Віктор Ющенко
Попередник	Ігор Князь
Наступник	Віктор Максимов
Народився	23 травня 1958 (66 років); Стрий, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	адмірал, міністр
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma mater	Санкт-Петербурзький військово-морський інститут
Політична партія	Всеукраїнське об'єднання «Свобода»
Діти	2 доньки
Звання	Адмірал
Нагороди
	Пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
	tenyuh.openua.net
	Медіафайли у Вікісховищі

Ігор Йосипович Тенюх (нар. 23 травня 1958, Стрий, Львівська область, Українська РСР) — український флотоводець та політик, адмірал України (з квітня 2010) у відставці, командувач ВМС України (березень 2006 — березень 2010), член ВО «Свобода» (з 2012)^[1]. З 27 лютого по 25 березня 2014 виконував обов'язки міністра оборони України^[2].

Життєпис

У 1982 завершив навчання у Ленінградському вищому військово-морському училищі імені М. В. Фрунзе.
З 1982 — командир мінно-торпедної бойової частини корабля ВМФ СРСР.
У 1983–1991 — командир рейдового тральщика, командир перегінного екіпажу, старший помічник командира морського тральщика, командир морського тральщика, начальник відділу зберігання озброєння і техніки бази мінного та протичовнового озброєння ВМФ СРСР.
У 1990–1994 — депутат Севастопольської міськради.
У 1994 завершив навчання у в Інституті іноземних мов Міністерства оборони США (м. Монтерей).
У 1991–1995 — старший офіцер відділу забезпечення бойових дій управління ВМС Міністерства оборони України, начальник відділу напрямків управління ВМС Головного штабу ЗС України, начальник відділу напрямків Головного оперативного управління Генштабу ЗС України.
У 1997 — завершив навчання у Академії Збройних Сил України на факультеті підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня.
У 1997–2005 — командир 1-ї бригади надводних кораблів, керівник організаційної групи з формування ескадри різнорідних сил, командир ескадри різнорідних сил ВМС України. Активний учасник Помаранчевої революції.
Виконувач обов'язків командувача Спільної чорноморської групи військово-морської співпраці «BlackSeaFOR» (2002).
З листопада 2004 до січня 2005 — член Комітету національного порятунку.
З листопада 2005 — заступник начальника Генштабу ЗС України.
Від червня 2006 — віцеадмірал^[3].
Від березня 2006 до березня 2010 — командувач ВМС України^[4]^[5].
Від 2008 — адмірал^[6].
В квітні 2010 звільнений Президентом України Віктор Янукович з військової служби^[7].
З 27 лютого 2014 до 25 березня 2014 — виконувач обов'язків Міністра оборони України в уряді Арсенія Яценюка^[8]^[9]. Рішення про відставку було прийняте після критики в ефірі «1+1», висловленої майором Олексієм Нікіфоровим, заступником командира керченського батальйону морської піхоти.

Родина

Одружений, має двох доньок.

Нагороди

Орден «За заслуги» III ст. (20 серпня 2007).^[10]
Медаль «За військову службу Україні» (23 листопада 1998).^[11]
Відзнаки Міністерства оборони України — «Знак пошани», «Ветеран військової служби», медалі «10 років Збройним Силам України», «15 років Збройним Силам України», пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України».

Примітки

↑ "Свобода" переобрала Тягнибока головою партії. Тиждень.ua. 8 грудня 2012. Процитовано 22 березня 2014.
↑ Парламент призначив виконувачів обов'язки міністра оборони та глави МЗС. Українська правда. 27 лютого 2014. Процитовано 22 березня 2014.
↑ Указ Президента України від 23 червня 2006 року № 572/2006 «Про присвоєння І. Тенюху військового звання»
↑ Указ Президента України від 23 березня 2006 року № 252/2006 «Про призначення І. Тенюха командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
↑ Указ Президента України від 17 березня 2010 року № 357/2010 «Про звільнення І. Тенюха з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
↑ Указ Президента України від 20 серпня 2008 року № 741/2008 «Про присвоєння військових звань»
↑ Указ Президента України від 30 квітня 2010 року № 588/2010 «Про звільнення І. Тенюха з військової служби»
↑ Постанова Верховної Ради України від 27 лютого 2014 року № 804-VII «Про призначення Тенюха І.Й. виконуючим обов'язки Міністра оборони України»
↑ Постанова Верховної Ради України від 25 березня 2014 року № 1143-VII «Про звільнення Тенюха І.Й. від виконання обов'язків Міністра оборони України»
↑ Указ Президента України № 718/2007 від 20 серпня 2007 року «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Указ Президента України № 1291/98 від 23 листопада 1998 року «Про нагородження відзнаками Президента України військовослужбовців Збройних Сил України»

Джерела

Лідери України
«Військо України»^{[недоступне посилання з травня 2019]}

Література

Кожин Б. Шануймося, панове офіцери. До 10-річчя Спілки офіцерів України 1991—2001 рр. — К.: Варта, 2001.
Данілов А. Український флот: біля джерел відродження. — К.: Вид-во ім. О. Теліги, 2000, 2001.
Мамчак М. Флотоводці України. Історичні нариси, хронологія походів. — Снятин: ПрутПринт, 2005. — 400 с.; іл. — ISBN 966-8209-08-7.
Мамчак М. Україна: шлях до моря. Історія українського флоту. — Снятин: ПрутПринт, 2007. — 404 с.; [12] с. іл. — ISBN 978-966-8209-47-5.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ігор Тенюх

Попередник:	ТВО Міністра оборони України 27 лютого — 25 березня 2014	Наступник:
Лебедєв Павло Валентинович 24 грудня 2012 — 27 лютого 2014	ТВО Міністра оборони України 27 лютого — 25 березня 2014	Коваль Михайло Володимирович 25 березня 2014