Телескоп АВР-2

Телескоп АВР-2
Телескоп АВР-2
АВР-2
Телескоп АВР-2
Довжина хвиліоптичний
Діаметр200 мм
Фокусна відстань3000 мм Редагувати інформацію у Вікіданих

Телескоп АВР-2 - це лінзовий телескоп - рефрактор виробництва підприємства ЛОМО[en], модель лінійки АВР - "Астрономічний візуальний рефрактор". Був розповсюджений та активно використовувався для астрономічних досліджень у другій половині ХХ ст.

Основні технічні характеристики

Тип телескопа: рефрактор

Об'єктив: подвійний несклеєний ахромат з візуальною корекцією

Вхідна апертура: 200 мм

Фокусна відстань: 3000 мм

Збільшення (залежить від окуляра): 150x, 210x, 300x

Поле зору (залежить від окуляра): 16', 11ʼ, 8ʼ

Деякі відомі експлуатанти

Головна астрономічна обсерваторія НАН України. Опис телескопу, встановленого у приміщенні для спостережень:

Павильон кирпичной кладки с пристройкой, в котором установлен инструмент, имеет круглую форму. Внутри стены павильона обшиты деревом. Сверху на стенах установлен металлический купол в раздвижными створками. Купол обшит внутри пластиком. Диаметр павильона 5 м. Для визуальных наблюдений Луны, которые проводятся в Главной астрономической обсерватории АН УССР, служит рефрактор АВР-2, изготовленый в 1960 г. Ленинградским оптико-механическим заводом. Он устанавливается на параллактическую монтировку АПШ-6, снабженную часовым механизмом ЧМ-1. Объектив инструмента - двухлинзовый несклеенный ахромат с визуальной коррекцией. Диаметр объектива 20 см., фокусное расстояние 3 м. Инструмент может быть применен и для фотографирования непосредственно в фокусе объектива. Прибор снабжен гидировочным окулярным микрометром, который устанавливается на байонетный патрон. (...) Инструмент был установлен в павильоне в 1962 г. на кирпичный столб (...).[1]

Львівський національний університет імені Івана Франка: візуальний рефрактор АВР-2 встановлено у 1959 році.[2]

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського: у 1960-х роках побудовано астрономічний павільйон, в якому встановлено астрономічний візуальний рефрактор (АВР-2) з діаметром об’єктиву 200 міліметрів.[3]

Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики імені С. І. Субботіна НАН України: Успішно здійснюється участь у міжнародній програмі спостережень покриттів зірок Місяцем і планетами на рефракторі АВР-2, що виконуються незмінним спостерігачем Б.Ф.Синческулом уже більше 40 років.[4]

Ужгородський національний університет[5]

Київський палац дітей та юнацтва: У гуртку астрономії КПДЮ основні інструменти: великі рефрактори АВР-2 та SW100/1000, а також два малих шкільних рефрактори.[6]

Деякі дослідження, виконані за допомогою телескопа

  • Дослідження фізичної лібрації Місяця[7]
  • Дослідження хроматичних аберацій об'єктива рефрактора АВР-2 (Полтавська гравіметрична обсерваторія АН УРСР)[8]
  • Дослідження залежності амплітуди тремтіння від напрямку "розгортки" сліда[9]
  • Частотний спектр тремтіння зображень штучних супутників Землі[10]
  • Деякі результати дослідження тремтіння зображень зір, що знаходяться на малих кутових відстанях[11]

Сучасне використання

Сучасні телескопи мають набагато кращі оптичні та експлуатаційні характеристики, ніж телескоп АВР-2. Телескоп АВР-2 у теперішній час використовується як демонстраційний, для проведення занять з астрономії та популяризації астрономічної науки.[6] [12]

Галерея

  • Вежа телескопа АВР-2 ГАО НАН України
    Вежа телескопа АВР-2 ГАО НАН України
  • Паралактичне монтування АПШ-6 телескопа АВР-2 ГАО НАН України
    Паралактичне монтування АПШ-6 телескопа АВР-2 ГАО НАН України
  • Технічні характеристики телескопа АВР-2 ГАО НАН України
    Технічні характеристики телескопа АВР-2 ГАО НАН України
  • Механізм обертання купола телескопа АВР-2 ГАО НАН України
    Механізм обертання купола телескопа АВР-2 ГАО НАН України
  • Вхід до приміщення телескопа АВР-2 ГАО НАН України
    Вхід до приміщення телескопа АВР-2 ГАО НАН України
  • Проведення екскурсії на телескопі АВР-2 ГАО НАН України
    Проведення екскурсії на телескопі АВР-2 ГАО НАН України


Посилання

  1. ↑ Горыня, Антон Агеевич (1969). Постоянные физической либрации Луны (російською) . Київ: Наукова думка. с. 103—104.
  2. ↑ Новосядлий, Б.С. (11 вересня 2020). Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету імені Івана Франка.
  3. ↑ Навчально-науковий комплекс “Астрономічна обсерваторія імені Н. Д. Каліненкова”. Архів оригіналу за 15 квітня 2023. Процитовано 18 червня 2023.
  4. ↑ Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики імені С.І.Субботіна НАН України.
  5. ↑ Навчально-наукова лабораторія космічних досліджень.
  6. ↑ а б Унікальне фото зоряного неба в телескоп!. 18 квітня 2016.
  7. ↑ Горыня, Антон Агеевич (1969). Постоянные физической либрации Луны (російською) . Київ: Наукова думка.
  8. ↑ "АСТРОМЕТРИЯ И АСТРОФИЗИКА" (науково-теоретичний журнал) №7 ст. 85 (російською) . 1969.
  9. ↑ "АСТРОМЕТРИЯ И АСТРОФИЗИКА" (науково-теоретичний журнал) №5 ст. 127 (російською) . 1969.
  10. ↑ "АСТРОМЕТРИЯ И АСТРОФИЗИКА" (науково-теоретичний журнал) №20 ст. 47 (російською) . 1973.
  11. ↑ "АСТРОМЕТРИЯ И АСТРОФИЗИКА" (науково-теоретичний журнал) №20 ст. 40 (російською) . 1973.
  12. ↑ Чергове засідання наукового студентського гуртка «Інфокомунікації в космічному просторі». 25 грудня 2015.