PROFILPELAJAR.COM

**Театр тіней**
Театр тіней
англ. Shadow Show
Жанр	коротка науково-фантастична повість
Автор	Кліффорд Сімак
Мова	англійська
Опубліковано	1953

«Театр тіней» (англ. Shadow Show) — коротка науково-фантастична повість Кліффорда Сімака, вперше опублікована журналом«Fantasy & Science Fiction» в листопаді 1953 року.

Сюжет

Колонія з 9-ма вченими, розташована у таємному місці космосу, яке охороняється, бореться за пересадження людської свідомості у тіло інопланетних тварин, для здатності колонізовувати планети з не придатним для людей середовищем. Їх гнітить ризик того, що вони взяли на себе роль бога зі створення нового розумного виду.

Для зняття напруження вони грають у рольову гру персонажами керованими силою думки. Вони підключаються до машини зчитування думок, яка виводить їхні персонажі на екран. Ця гра — єдине, що дозволяє їм продовжувати свою неоднозначну роботу. Основною частиною гри є таємниця приналежності персонажів. Їхні персонажі: Беззахисна Сирітка, Вусатий Лиходій, Пристойний Молодик, Красива Стерва, Жебрак-Філософ, Сільський Франт, Чарівна Дівчина, Інопланетний Монстр, Представник Позаземної Дружньої Цивілізації.

Після смерті вченого Генрі Гріфіса, йому влаштували похорони і розпочали щоденну виставу, з нетерпінням очікуючи котрий із персонажів не з'явиться сьогодні. Але під кінець вистави, останній відсутній персонаж — Чарівна Дівчина все ж таки з'явився.

Ця обставина збентежила і кинула професійний виклик вченим, оскільки людина не могла б добре управляти двома персонажами, і вони почали розслідування обставин смерті Генрі. Після опитування виявилось, що Генрі помер від страху перед якимось своїм новим відкриттям. Вчені таємним опитуванням виявили, що персонажем Генрі був Жебрак-Філософ — персонаж, що з'явився на сцені першим і, фактично, задав сюжет тої вистави. Отже, або персонажем керував привид Гарі, або сама машина, або це була масова галюцинація.

В блокноті Гарі були записані його міркування про походження свідомості, з яких випливало, що життя є наслідком старішання Всесвіту, і продовжиться навіть після зникнення Всесвіту.

Розпочавши черговий епізод вистави, кожен з них помітив, що його персонаж почав трохи відхилятися від заданої лінії поведінки і врешті машина матеріалізувала їх як самостійних істот.

Так зазнавши невдачі у своїй професійній роботі, вони досягли успіху в результаті гри заради розваги.

Тепер для розробки нової істоти достатньо було б детально продумати його будову та його характер.