Тачала (герб)

Тачала, Журавель
Версії
Тачала (за Сєбмахером)
Деталі
НосійBartkowski, Benoe, Berent, Bonoe, Bubzowski, Budzowski, Daniszewski, Fischer, Gerkow, Gerkowski, Gerszewski, Gierałtowski, Gierko, Gierkowicz, Gierkowski, Gierwatowski, Hejdukiewicz, Hejdukowicz, Horwat, Horwatt, Jasud, Jedowiański, Kiełpsz, Krahn, Rezanowicz, Rożnowski, Skroński, Storch, Tabiński, Talat, Talatko, Todowiański
Ранні версії1382 (запис)
Використання32 сім'ї

Тачала (інша назва — Журавель; пол. Taczała, (Żuraw) — шляхетський герб чеського походження.

Опис герба

У перетятому на чорний колір і золото щиті сірий журавель з піднесеною лівою ногою з каменем між двома горішніми срібними шестипроменевими зірками.

Клейнод: журавель як на щиті.

Намет: чорний, підбитий золотом.

У версії, яка була зафіксована в гербовнику Зібмахера, яку цитує Тадеуш Гайль, в клейноді є дві чорно-золоті в пояс труби.

У середньовічній версії журавель тримав мотовидло в дзьобі, кольори були невідомі. Клейнод був невідомим аж до XVIII століття включно.

Станіслав Хржонський, у Таблицях різновидів дає замість верхнього чорного поля два кути з зірками, вказує також версію з усім золотим полем і без зірок (Тачала b).

Клейнод, вказано лише в Uzupełnieniach do księgi herbowej rodów polskich і в гербовнику Зібмахера.

Історія

Герб відомий у середньовіччі, найстаріший запис датується 1382 роком.

Герб цей, за словами Окольського, отримав лицар, який, немов журавель був чуйним у дозорі при світлі зірок[1].

Гербові роди

Тадеуш Гайль перераховує 32 прізвища гербового роду[2]: Bartkowski, Benoe, Berent, Bonoe, Bubzowski, Budzowski, Daniszewski, Fischer, Gerkow, Gerkowski, Gerszewski, Gierałtowski, Gierko, Gierkowicz, Gierkowski, Gierwatowski, Hejdukiewicz, Hejdukowicz, Horwat, Horwatt, Jasud, Jedowiański, Kiełpsz, Krahn, Rezanowicz, Rożnowski, Skroński, Storch, Tabiński, Talat, Talatko, Todowiański.

Джерела

  • Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.
  • Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
  • Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
  • Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
  • Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk: L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.

Примітки

  1. ↑ Kasper Niesiecki, Jan Nepomucen Bobrowicz: Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. T. 9. Lipsk: Breitkopf i Haertel, 1841, s. 2.
  2. ↑ Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007, s. 406-539. ISBN 978-83-60597-10-1.