У версії, яка була зафіксована в гербовнику Зібмахера, яку цитує Тадеуш Гайль, в клейноді є дві чорно-золоті в пояс труби.
У середньовічній версії журавель тримав мотовидло в дзьобі, кольори були невідомі. Клейнод був невідомим аж до XVIII століття включно.
Станіслав Хржонський, у Таблицях різновидів дає замість верхнього чорного поля два кути з зірками, вказує також версію з усім золотим полем і без зірок (Тачала b).
Клейнод, вказано лише в Uzupełnieniach do księgi herbowej rodów polskich і в гербовнику Зібмахера.
Історія
Герб відомий у середньовіччі, найстаріший запис датується 1382 роком.
Герб цей, за словами Окольського, отримав лицар, який, немов журавель був чуйним у дозорі при світлі зірок[1].
Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.
Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk: L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.
Примітки
↑Kasper Niesiecki, Jan Nepomucen Bobrowicz: Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. T. 9. Lipsk: Breitkopf i Haertel, 1841, s. 2.
↑Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007, s. 406-539. ISBN 978-83-60597-10-1.