Згідно із радянської історіографією, 27 червня 1941 року полк Тарасова отримав завдання зупинити колону німецьких танків. Бомбардувальники атакували колону і змусили її сповільнитися. Під час другого заходу бомбардувальник був атакований німецькими винищувачами. Літак загорівся, і всі спроби загасити полум'я в повітрі виявилися безуспішними. Тоді Тарасов вирішив іти на таран німецької колони. Бомбардувальник, який вибухнув при падінні, знищив кілька танків і автомашин противника. Тарасов загинув.
Звання Героя Радянського Союзу присвоєно посмертно 20 червня 1942 року «за самовіддану мужність і героїзм, проявлені при виконанні бойового завдання»[4].
Істину було встановлено в 2020 році, коли було знайдено точне місце падіння і уламки літака, які зараз знаходяться в Музеї загиблих літаків в Хоросно[5]. Підбитий літак, керований Тарасовим, впав у болото поруч з селом у відстані біля 300—400 метрів від дороги. Решта екіпажу вистрибнули з парашутами, в тому числі і Борис Єрьомін, який також отримав 1942 року посмертно звання героя. Разом з командиром екіпажу загинув поранений стрілець-радист Капустін. За опитуваннями місцевих жителів літак впав у болото і вибухнув, а жодного уламку від автотехніки чи танку у даному місці не знайдено, при цьому деталі знайдені на місці падіння мають збережений стан, що малоймовірно при тарані[3].
Похований в братській могилі разом з Єрьоміним в селищі Іваничі Волинської області[6].
Пам'ять
В місті БалаковоСаратовської області з початку 1980-х років проходить щорічний відкритий турнір з греко-римської боротьби пам'яті Героя Радянського Союзу Д. З. Тарасова[7].
В с. Великий Кушум Саратовської області встановлено пам'ятний бюст.
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
Румянцев Н. М. Люди легендарного подвига. — Саратов, 1968.