PROFILPELAJAR.COM

	Тайницька вежа
Країна	Росія
Адміністративна одиниця	Тверський
Входить до складу списку пам'яток культури	list of cultural heritage sites in Moscow — Kremlind
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Вказівки, як дістатися	Кремль / Кремлёвская набережная
	Тайницька вежа у Вікісховищі

55°44′58″ пн. ш. 37°37′04″ сх. д. / 55.749374° пн. ш. 37.617863° сх. д. / 55.749374; 37.617863

Тайницька вежа (рос. Тайницкая башня) — центральна вежа південного муру Московського Кремля. Перша «стрільниця» була побудована на цьому місці в 1485 році за проектом італійського архітектора Антона Фрязіна^[ru]. В 1680-і роки вона була надбудована, а в 1771-му розібрана. У нинішньому вигляді вежу відновили в 1783 році з приблизним збереженням старих форм. До знесення відвідної стрільниці в 1933 році вежа була проїзною^[2].

Опис

Нижня частина вежі є чотиригранником з периметром 72,42 м, витягнутий по осі захід-схід, який завершується парапетом з машикулями і ширинками. Арка брами закладена на південному фасаді і залишається незакладеною з боку Кремля. У товщі торцевих мурів вежі розташовані гвинтові сходи^[3].

Верхня частина вежі складається з чотиригранника, усіченого шатра і дозорної вишки з шатриком, увінчаним позолоченим флюгером. Четверик прикрашено перехопленими поясами колонками, що підтримують карниз. З фасадної сторони він має по два аркових прорізи, з торцевої — по одному. На початок ХХІ століття бічні отвори закладені повністю, а отвори з боку набережної — до підмурівку арок. На кожній грані усіченого шатра розташоване по чотири слухових вікна, нижня пара яких прикрашена лиштвами з півколонками і трикутними фронтонами. Дозорна вишка прикрашена ширинками і півколонами, має по два прорізи з кожного боку. Шатрик чотиригранний, на кожній грані його по слуховому вікну з трикутним фронтоном. Усічене шатро і шатрик покриті черепицею і прикрашені вертикальними джгутами з боків і середині кожної грані.

Незбережена відвідна стрільниця мала парапет з зубцями і проїзну браму, арка яких була розташована у східному торці вежі. Крім арки проїзду, всередині знаходилося відгороджене приміщення схованки зі старовинним колодязем^[4].

Примітки

↑ Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
↑ Тайницкая. Музеи Московского Кремля. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
↑ Памятники архитектуры, 1983, с. 307.
↑ Бартенев, 1912.

Література

Бартенев С. П. Исторический очерк Кремлёвских укреплений // Московский Кремль в старину и теперь. — М., 1912. — С. 190—197. — 259 с.
Бродский Б. И. Сокровища Москвы. — М.: Изобразительное искусство, 1980.
Викторов А. Е. Опись ветхостей в башнях и стенах Московского Кремля, Китая города и Белого города 1667 года. — М., 1887.
Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России. — М.: БуксМАрт, 2013.
Гастев М. С. Материалы для полной и сравнительной статистики Москвы. Часть 1. — М., 1841.
Гончарова А. А. Стены и башни Кремля. — М.: Московский рабочий, 1980.
Девятов С. В., Жиляев В. И., Кайкова О. К. Московский Кремль в годы Великой Отечественной войны. — М.: Кучково поле, 2010.
Забелин И. Е. История города Москвы. — М.: Типо-литография Т-ва А И. Мамонтова, 1902. — С. 234. — 661 с.
Земцов С. М. Архитекторы Москвы второй половины XV и первой половины XVI века // Зодчие Москвы. Кн. 1. — М.: Московский рабочий, 1981. — С. 42—80.
Кириллов И. Цветущее состояние Всероссийского государства. — М., 1831. — С. 91.
Колодный Л. Главный Кремль России. — М., 1983.
Кучкин В. А. «Кирпишечная стрельница» (к истории крепостного строительства в Московском Кремле XV века) // Тезисы докладов юбилейной научной конференции «К 500-летию Архангельского собора и колокольни Ивана Великого Московского Кремля» 28—30 окт. 2008 г. : сб. — М., 2008.
Лебедев А. Московский кафедральный Архангельский собор. — М.: Тип. Л. Ф. Снегирева, 1880. — 388 с.
Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. и др. Кремль. Китай-город. Центральные площади // Памятники архитектуры Москвы. — М.: Искусство, 1983. — С. 307. — 504 с. — 25 000 экз.
Малиновский А. Ф. Обозрение Москвы. — М.: Московский рабочий, 1992. — ISBN 5-239-01340-3.
Москва: Архитектурный путеводитель / И. Л. Бусева-Давыдова, М. В. Нащокина, М. И. Астафьева-Длугач. — М.: Стройиздат, 1997. — 512 с. — ISBN 5-274-01624-3.
Павел Алеппский. Путешествие Антиохийского патриарха Макария в Россию. в половине XVII века. Описанное его сыном архидиаконом Павлом Алеппским (По рукописи Московского Главного Архива Министерства Иностранных Дел) / Пер. с араб. Г. Муркоса: В 2 вып. — Вып. 2. От Днестра до Москвы.. — М.: Университетская типография, 1897. — С. 195—196. — 202 с.
Рябчиков Е. И. Красная площадь. — М., 1980.
Скворцов Н. А. Археология и топография Москвы. — М.: Печатня А. И. Снегиревой, 1913. — С. 130—132. — 493 с.
Скопин В. В. Ремонтно-восстановительные работы по стенам и башням Московского Кремля в XVIII столетии (на основании архивных источников). // Реставрация и исследования памятников культуры: сб. — М., 2001. — Вып. IV. — С. 98—104.
Слюнькова И. Н. Проекты оформления коронационных торжеств в России XIX века. — М.: БуксМАрт, 2013. — ISBN 978-5-906190-07-9.
Сутормин В. Вокруг Кремля и Китай-города. ПутеБродитель. — М.: Центрполиграф, 2015. — ISBN 978-5-227-05560-6.
Фабрициус М. П. Кремль в Москве. Очерки и картины прошлого и настоящего. — М.: Изд. Т. И. Гаген, 1883. — 336 с.
Щенков А. С. Памятники архитектуры в дореволюционной России. Очерки истории архитектурной реставрации. — М.: Терра—Книжный клуб, 2002. — 528 с.
Юдаков И. Ю. Московский Кремль. Красная площадь. Путеводитель. — М., 2013. — ISBN 978-5-904813-03-1.