Розробка численних нафтових родовищ біля північного узбережжя Анголи одночасно забезпечувала великі обсяги попутного газу, одним з напрямків використання якого визначили теплову електростанцію Сойо. Для неї обрали технологію парогазового комбінованого циклу та передбачили встановлення турбін компанії General Electric: чотирьох газових типу 9Е, які через котли утилізатори живитимуть дві парові. Потужність кожної турбіни становитиме 125 МВт, а загальна потужність станції — 750 МВт.
Фінансування проекту вартістю приблизно 1 млрд доларів США забезпечив державний фонд Strategic Financial Oil Reserve for Basic Infrastructure, а генеральним підрядником виступила китайська China Machinery Engineering Corporation (CMEC).[1][2]
Роботи почались у 2014-му, а влітку 2017 року вже знаходились в експлуатації дві газові турбіни, які до готовності інфраструктури передачі електроенергії у розташовані південніше райони країни працювали для місцевих потреб з навантаження 22 МВт.[3]
А в грудні 2017-го завершили спорудження газопроводу-перемички довжиною 16 км до розташованого в Сойо заводу Ангола ЗПГ, через яку надходитиме природний газ (на завод він в свою чергу потрапляє з офшорних родовищ через розгалужену газозбірну систему).[4]
Примітки
↑Boni, Alessio. Soyo – Angola. www.flenco.com(брит.). Процитовано 29 січня 2018.