Семен Прокопович Сєрих (рос. Семён Прокофьевич Серых ; 16 лютого 1915 (19150216 ) 3 грудня 1991 ) — радянський офіцер , Герой Радянського Союзу , в роки німецько-радянської війни заступник командира батальйону з політичної частини 1-го стрілецького полку 99-ї стрілецької Житомирської Червонопрапорної дивізії 46-ї армії 2-го Українського фронту , капітан .
Народився 16 лютого 1915 року в селі Теребрено (нині Ракитянського району Бєлгородської області ) у селянській родині. Росіянин . Закінчив сім класів неповної середньої школи. Працював планувальником будмайданчика Харківського тракторного заводу .
У 1937 році призваний до лав Червоної Армії . Учасник боїв біля озера Хасан в 1938 році. У 1940 році демобілізувався . Вдруге призваний на військову службу в 1941 році. У боях німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. Воював на 2-му Українському фронті .
У ніч на 5 грудня 1944 року капітан С. П. Сєрих із батальйоном форсував Дунай біля населеного пункту Маріахаза, північніше угорського міста Ерчі . У бою за містечко Каземхап замінив пораненого командира роти , очолив атаку і захопив Каземхап. Брав участь у відбитті 12 контратак противника. Плацдарм був утриманий.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронтах боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство капітану Семену Прокоповичу Сєрих присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7254).
Могила Семена Сєрих Після війни продовжував службу в армії . У 1948 році закінчив курси заступників командирів частин з політичної частини.
З 1960 року підполковник С. П. Сєрих у запасі. Жив у Києві . Помер 3 грудня 1991 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці» .
С. П. Сєрих є автором книги «Безсмертний батальйон».
Нагороджений орденом Леніна , орденом Червоного Прапора , орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки , медалями .
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
Герои-белгородцы. 2-е изд., доп. Воронеж, 1972
Комиссары на линии огня, 1941—1945. В небе. — М.: Политиздат, 1985
.svg){kind=small}
