Східна Пруссія (провінція)

Східна Пруссія
Ostpreußen
Східна Пруссія на мапі (позначена синім кольором) (1922—1939)
Прапор східної Пруссії
Герб сіхдної Пруссії
Попередник Прусське королівство
Наступник Польська республіка, СРСР
Період існування 17721829 i 18781945
Мова німецька
Держава PRU Пруссія (17721871)
Німецька імперія Німецька імперія (1871-1918)
Німеччина Веймарська республіка (1919-1933)
Третій Рейх Третій Рейх (1933-1945)
Столиця Калінінград (нім. Königsberg)
Політичний устрій Прусська провінція
Керівник провінції Еріх Кох (останній)
Площа 36 993,9 km²
Населення 2 025 741 (1905)
Утворене 1772
Ліквідовано 1945

Східна Пруссія (нім. Ostpreußen) — провінція королівства Пруссія. Колишній член Північнонімецького союзу, вважалася «житницею» (нім. Kornkammer) Німецької імперії.

За рішенням Потсдамської конференції Пруссію ліквідували як державне утворення. Східну Пруссію розділили між Радянським Союзом і Польською республікою. До складу Радянського Союзу разом із столицею Кенігсбергом (перейменовано в Калінінград) увійшло більше третини (17 757 км²) Східної Пруссії, на території яких створили Калінінградську область РРФСР (15 100 км²), а невелику частину — 2 657 км², що включала частину Куршської коси і місто Клайпеда з околицями — т.з. Клайпедський край, передали Литовській РСР. Більше половини Східної Пруссії відійшло Польській республіці — близько 19 236,9 км², що приблизно збігається з Вармінсько-Мазурським воєводством.

Карта Східної Пруссії. 1881 р.

Історія

Від католицької чернечої держави до протестантського князівства

На запрошення князя Конрада Мазовецького в XIII столітті Тевтонський Орден займає Пруссію та створює духовно-лицарський орден для управління завойованими пруссами. Лицарська експансіоністська політика привела їх до конфлікту із знов возз'єднаним Королівством Польським і залучило його в декілька війн, внаслідок чого під час Великої війни, об'єднаною армією Польщі і Литви, підкріпленою чеськими найманцями, Тевтонському ордену було завдано поразку в Грюнвальдській битві.

Адміністративний поділ

Джерела