Загребська Сучасна галерея (хорв.Moderna Galerija) — художній музей у столиці Хорватії місті Загребі; значне й цінне зібрання творів образотворчого мистецтва, скульптури і малюнків хорватських митців XIX—ХХ століть; значний культурно-просвітницький осередок країни. Музейні фонди нараховують близько 10 000 мистецьких творів, які розміщені від 1934 року в історичному палаці Враничани (Vranyczany) у загребському середмісті, з видом на Зринєвац. Додаткова галерея музею — це студія Йосипа Рачича (Josip Račić) на вулиці Маргаретській, 3[3].
Директор музею — Бісерка Раутер-Планчич (Biserka Rauter Plančić).
Історія
Основою Сучасної галереї в Загребі, спершу Національна галерея хорватського мистецтва, прийнято вважати засноване на початку 1900-х років Мистецьке товариство з картинами та скульптурами, придбаними його членами[5], зокрема на пожертвування від єпископа Штросмаєра[6].
У 1899 році Ізидор Кршняви (Izidor Kršnjavi) виступив перед учасниками Мистецького товариства в Загребі з ідеєю створення галереї. Його пропозицію було зафіксовано в спеціальному Статуті Виставки (хорв.Pravilnik za društvene izložbe) від 1901 року. Навесні 1905 року були придбані три твори мистецтва для майбутніх фондів Сучасної галереї, що й вважається офіційною датою її заснування. Однак, музейна колекція зростала поступово, і музей не був відкритий для загалу аж до 1914 року, тулячись у одній кімнаті теперішнього Етнографічного музею і був доступним лише тим, хто проявляв до нього особливий інтерес[7].
Оскільки зібрання постійно збільшувалось, в 1934 році Галерея переїхала в сучасний будинок — палац Враничани на Зриневцю[5], й перебуває там, за винятком перерви під час Другої світової війни, дотепер. Палац був побудований за проектом віденського архітектора Отто Гофера архітектором Фердом Кондратом у 1882 році для барона Луйо Враничани (Lujo Vranyczany). З кінця XIX століття будівля часто змінювала власників, декілька разів реконструювалася. Протягом багатьох років палац Враничани був пов'язаний з рядом відомих діячів культурного, політичного та економічного життя Хорватії. З його балкона в листопаді 1884 року єпископ Йосип Юрай Штросмаєр спостерігав за урочистостями на його честь з нагоди відкриття галереї його імені.
Палац зазнав повної реконструкції в період 1993—2005 років, коли для публіки була відкрита теперішня експозиція. Два поверхи палацу були відведені під сучасно обладнану галерею, що демонструє постійну колекцію хорватського сучасного живопису і скульптури. У повністю відреставрованих історичних залах Сучасної галереї розмістили експозицію «Двісті років хорватського мистецтва (1800-2000 )», репрезентативна підбірка 650-700 найкращих робіт художників, скульпторів і медальєрів[3]. Сучасна галерея у Загребі стала найвідомішим і найповнішим музеєм сучасного мистецтва у Хорватії. Ретроспективи і персональні виставки робіт найвідоміших хорватських митців влаштовуються у музеї з кінця 1960-х років, також у музеї проводять тематичні виставки хорватського і європейського сучасного мистецтва[7].
Колекції
Скульптура Вані Радауша (Vanja Radauš) «Поранений» (Ranjenik) у подвір'ї Галереї
Загребська Сучасна галерея має найбагатше і найважливше зібрання творів хорватського мистецтва XIX—ХХ століть. Сьогодні музейні фонди налічують близько 10 тисяч експонатів[3], включно з картинами, скульптурами, малюнками та графічними роботами, медальйонами і медалями, а також авторськими художніми фотографіями та зразками новітнього медійного арту. Понад 700 творів мистецтва перебувають у постійній експозиції, розміщеній на двох поверхах палацу і головних сходах, висвітлюючи творчість окремих художників, а також із зазначенням їх місця в хорватській культурі. Крім основної постійної експозиції, у Сучасній галереї Загреба відбуваються спеціальні виставки, як хорватських, так і закордонних митців. Галерея публікує монографії про художників, альбоми їх робіт, зокрема у серії під назвою «Сучасне хорватське мистецтво».
↑Sewell, Brian (2009), International Trust for Croatian Monuments (ред.), Museums of Zagreb (вид. Croatia: Aspects of Art, Architecture and Cultural Heritage), London: Frances Lincoln Ltd, ISBN978-0-7112-2921-1
