Ця стаття містить ознаки редагувань за винагороду без розкриття, що є порушенням умов використання Вікіпедії. Вміст статті може потребувати приведення до нейтрального викладу інформації. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.

Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (квітень 2021)

Сухов Юрій Миколайович
Народився	15 вересня 1969(1969-09-15) (55 років) Черкесовський, Новоаннінський район, Волгоградська область, РРФСР, СРСР
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Сухов Юрій Миколайович (нар. 15 вересня 1969(19690915), Черкесовський, Новоаннінського района Волгоградської області — адвокат, партнер в адвокатському об‘єднанні.^[1].

З квітня 2009 по березень 2010 — Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики.^[2]

У 1992 році закінчив Київське вище танкове інженерне училище (інженер-механік)^[3], у 1998 — Київський національний університет ім. Тараса Шевченка — юридичний факультет (правознавство).

Кандидат юридичних наук (кримінальне право — 2000 рік)^[4].

Після закінчення військового училища проходив службу офіцером у збройних силах. З 1993 по 1996 роки проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах слідчого та керівних посадах у слідчих підрозділах. До 2001 року працював у Державній податковій адміністрації України на керівних посадах Слідчого управління податкової міліції та начальником Головного правового управління. З 2001 по лютий 2002 років займав посаду заступника директора департаменту по контролю за дотриманням бюджетного законодавства Рахункової палати України.^[5]

До квітня 2008 року працював у Державному комітеті України у справах національностей та міграції на посадах директора департаменту та заступника Голови Комітету^[6].

З квітня 2009 по березень 2010 років займав посаду Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики^[2].

У 2008—2009 роках та з березня 2010 року по цей час займається адвокатською практикою^[7].

Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знака (постанова КМУ від 22.06.04 № 798^[8]).

Основна спеціалізація адвоката Юрія Сухова — захист інтересів у кримінальних справах, які частіше за все виходять на публічну площину.

Відомий завдяки захисту політиків та високопосадовців або представленню їх інтересів у резонансних справах, зокрема: Юлії Тимошенко^[9][10][11]; Анатолія Макаренка^[12][13][14]; Миколи Злочевського^[15]; Сергія Чеботаря^[15]; Віри Ульянченко^[15]; Мельничука Максима Дмитровича^[16][17]; Павловського Андрія Михайловича^[18][15], Бондарєва Костянтина Анатолійовича^[19][20][15]; Головача Андрія Володимировича^[21]; Корбана Геннадія Олеговича^[22][23]; Неміровського Володимира Леонідовича^[15]; Хоменка Володимира Петровича^[24][25][15]; Середи Григорія Порфировича^[15]; Клюєва Сергія Петровича^{[26][27][28][29]}; Клюєва Андрія Петровича^[30]; Курченка Сергія Віталійовича^{[31][32][33][34][35][36]}; суддів Печерського районного суду Києва Кіцюка Віктора Петровича^[37][38], Вовка Сергія Володимировича^[39] , Царевич Оксани Ігорівни^[40][41] та інших суддів міста Києва; учасників, так званої «вертольотної справи»^[42][43].