Субота Володимир Якович

Субота Володимир Якович
Народився24 липня 1956(1956-07-24) (68 років)
Зачепилівка, Новосанжарський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьписьменник, журналіст
Alma materФакультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1980)
ЗакладВечерний Харьков і Культура і життя
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
Нагороди

Субота Володимир Якович (нар. 24 липня 1956, с. Зачепилівка, Новосанжарський район, Полтавська область) — український письменник, журналіст.

Освіта

1980 року закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Тараса Шевченка.

Кар'єра, діяльність

Працював у харківських газетах «Ленінська зміна» та «Вечерний Харьков», газеті «Культура і життя». Друкувався у періодичних виданнях України. Член Національної Спілки письменників України (1997), голова журі Всеукраїнського фестивалю гумору «Шельменко вітає!»

Образність мислення, логічність і неординарність у написанні гумористичних сюжетів, жива і образна мова характерні для творчості Володимира Суботи. Все це створює певний індивідуальний стиль письменника, який пізнається серед решти творів українських авторів, котрі працюють у цьому жанрі. Звичайно, його книжки викликають не тільки посмішку, але й змушують задуматися над обставинами, які той сміх викликають. У доробку автора чимало сатиричних творів, яким притаманна в’їдлива іронія і сарказм.

Творчість

Є автором художніх книг:

  • «Хід конем» (вид-во «Молодь», Київ, 1989)
  • «Сіль на рану» (бібліотека журналу «Перець», Київ, 1990)
  • «Сім п’ятниць на тиждень» (вид-во «Прапор», Харків, 1995)
  • «Некондиційний Гоша» (вид-во «Регіон-інформ», Харків, 2004)
  • «Операція «Сафарі» (вид-во «Майдан», Харків, 2006)
  • «Грім серед ясного неба» (вид-во «Майдан», Харків, 2007)
  • «Бортонутый кумпель» (вид-во «Майдан», Харків, 2011)
  • «Хакери» (вид-во «Майдан», Харків, 2016)

Твори перекладені болгарською, білоруською та російською мовами. Відзнаки Лауреат літературних премій імені Остапа Вишні та Степана Руданського, лауреат Всеукраїнських фестивалів гумору та сатири, журналу «Перець».

Посилання