Стінна ящірка Лілфорда

Стінна ящірка Лілфорда

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ящірки (Lacertilia)
Родина: Справжні ящірки (Lacertidae)
Рід: Стінна ящірка (Podarcis)
Вид: Стінна ящірка Лілфорда
Біноміальна назва
Podarcis lilfordi
(Günther, 1874)
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Синоніми
* Zootoca lilfordi Günther, 1874
Посилання
Вікісховище: Podarcis lilfordi
EOL: 791009
МСОП: 17795
NCBI: 74358

Стінна ящірка Лілфорда[2], або ящірка балеарська (Podarcis lilfordi) — вид ящірок родини ящіркових (Lacertidae).

Назва

Вид названо на честь британського орнітолога Томаса Повіса, 4-го барона Лілфорда, який вивчав фауну Балеарських островів.[3]

Розповсюдження

Ендемік Балеарських островів у Середземному морі, що належать Іспанії. Ареал виду обмежений невеликими кам'янистими острівцями навколо Менорки та Майорки. Також трапляється на архіпелазі Кабрера на південь від Майорки. На островах Майорка та Менорка вимер близько 2000 років тому.

Опис

Тіло сягає до 8 см завдовжки. Хвіст приблизно в 1,8 рази довший за тіло. Це міцна обтічна ящірка з короткою головою і округлим тілом з гладкими, некільованими лусочками. Спинна поверхня, як правило, зеленувата або коричнева, але забарвлення сильно варіюється між різними субпопуляціями. Зазвичай є бліда спинно-латеральна смуга, а вздовж хребта може бути кілька темних смуг або три темні лінії. Боки можуть бути злегка сітчастими, а нижня сторона біла, кремова або рожева. Горло може бути темнішого кольору. У неповнолітніх іноді синій хвіст.[4]

Підвиди

Виділяють двадцять сім підвидів, багато з яких трапляється лише на одному острові:[5]

Примітки

  1. ↑ Valentin Pérez-Mellado, Iñigo Martínez-Solano. (2009) Podarcis lilfordi: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 19 травня 2021
  2. ↑ О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.: — Львів. 2012. с. 50
  3. ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael. (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Podarcis lilfordi, p. 158).
  4. ↑ Arnold, E. Nicholas; Ovenden, Denys W. (2002). Field Guide: Reptiles & Amphibians of Britain & Europe. London: Collins & Co. с. 157. ISBN 9780002199643.
  5. ↑ Honegger, Rene E. (1981). Threatened Amphibians and Reptiles in Europe (PDF). Wiesbaden: Akademische Verlagsgesellschaft. с. 116. ISBN 978-3400004373.

Посилання

  • Boulenger GA (1887). Catalogue of the Lizards in the British Museum (Natural History). Second Edition. Volume III. Lacertidæ … London: Trustees of the British Museum (Natural History). (Taylor and Francis, printers). xii + 575 pp. + Plates I-XL. (Lacerta muralis Var. lilfordii, p. 33).
  • Günther A (1874). «Description of a new European Species of Zootoca». Ann. Mag. Nat. Hist., Fourth Series 14: 158—159. (Zootoca lilfordi, new species).


Жаба Це незавершена стаття з герпетології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.