PROFILPELAJAR.COM

	Стів Вотсон
Особисті дані
Повне ім'я	Стівен Крейг Вотсон
Народження	1 квітня 1974 (50 років)
	Норт-Шилдс, Англія
Зріст	185 см
Вага	79 кг
Громадянство	Англія
Позиція	правий захисник та півзахисник
Юнацькі клуби
	«Ньюкасл Юнайтед»
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Стів Вотсон у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вотсон.

Стів Вотсон (англ. Steve Watson, нар. 1 квітня 1974, Норт-Шилдс) — англійський футболіст, що грав на позиції правого захисника та півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2019 року очолює тренерський штаб команди «Йорк Сіті».

Клубна кар'єра

Народився 1 квітня 1974 року в місті Норт-Шилдс^[3]. Вихованець футбольної школи клубу «Ньюкасл Юнайтед». 10 листопада 1990 року у віці лише 16 років Вотсон дебютував за першу команду, вийшовши на заміну в матчі проти «Вулвергемптон Вондерерз» (1:2), ставши наймолодшим футболістом, який коли-небудь виступав за «Ньюкасл» на офіційному рівні^[4]. У 1993 році допоміг команді вийти до Прем'єр-ліги і в подальшому залишався основним гравцем «сорок». Вотсон двічі з командою став віце-чемпіоном Англії у сезонах 1995/96 і 1996/97, а також грав у фіналі Кубка Англії 1998 року^[5] та Суперкубку Англії 1996 року, але в обох випадках залишався без трофею. Невдовзі після початку сезону 1998/99 років Руд Гулліт вирішив продати Вотсона, оскільки вже мав достатню кількість гравців у складі, і тому хотів, щоб плата за трансфер Стіва в 4 мільйони фунтів була реінвестована в нових гравців. Загалом Вотсон провів у рідному клубі сім сезонів, взявши участь у 208 матчах чемпіонату.

Провівши два сезони у «Астон Віллі», де програвав конкуренцію валлійцю Марку Делейні, 4 липня 2000 року Вотсон за 2,5 мільйони фунтів перейшов до «Евертона»^[6], з яким підписав п'ятирічну угоду. У складі «ірисок» Вотсон постійно боровся із травмами, тим не менш за 5 сезонів зіграв 126 ігор у Прем'єр-лізі, забивши 14 голів, в тому числі хет-трик у ворота «Лідс Юнайтед» 28 вересня 2003 року^[7].

5 липня 2005 року Стів на правах вільного агента перейшов у «Вест-Бромвіч Альбіон», з яким підписав трирічну угоду, відхиливши пропозицію нового однорічного контракту з «Евертоном»^[8]. За підсумками першого сезону «дрозди» вилетіли з Прем'єр-ліги, а самого Вотсона продовжували турбувати травми, через які він з'являвся на полі нерегулярно. Як підсумок, 9 лютого 2007 року Вотсон був відданий в оренду до кінця сезону в інший клуб Чемпіоншипу «Шеффілд Венсдей»^[9]. По завершенні сезону 10 липня Стів приєднався до команди на повноцінній основі^[10], а 2008 року отримав капітанську пов'язку^[11]. Втім через тривалі проблеми з травмами, Вотсон змушений був завершити ігрову кар'єру у 2009 році^[12].

Виступи за збірні

У складі збірної Англії до 20 років брав участь у молодіжних чемпіонатах світу 1991 та 1993 років, де зіграв три і шість ігор відповідно і на другому турнірі став бронзовим призером змагання.

Протягом 1992—1995 років залучався до складу молодіжної збірної Англії. На молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2010 року, увійшовши до тренерського штабу свого колишнього одноклубника Лі Кларка, який очолював «Гаддерсфілд Таун», де пропрацював з 2010 по 2012 рік, після чого вони в тандемі працювали і у «Бірмінгем Сіті», з якого Вотсон був звільнений разом з Кларком 20 жовтня 2014 року^[13].

У 2016—2017 роках працював у тренерському штабі Джона Аскі^[en] у «Маклсфілд Таун»^[14], після чого розпочав самостійну тренерську кар'єру і 10 жовтня 2017 року був призначений менеджером клубу Національної ліги «Гейтсгед»^[15]. 10 січня 2019 року покинув команду аби очолити «Йорк Сіті»^[16].

Примітки

↑ Стів Вотсон. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 10 січня 2019.
↑ Steve Watson. ESPN FC. Процитовано 10 січня 2019.
↑ Steve Watson. 11v11.com. AFS Enterprises. Процитовано 10 січня 2019.
↑ Steve Watson. ESPN Soccernet. 16 липня 2002. Архів оригіналу за 22 June 2011. [Архівовано 2011-06-22 у Wayback Machine.]
↑ Moore, Glenn (18 травня 1998). Football: Gunners train sights on European glory. The Independent. London. Процитовано 10 січня 2019.
↑ Everton sign Watson. BBC Sport. 4 липня 2000. Процитовано 10 січня 2019.
↑ Everton rout sad Leeds. BBC Sport. 28 вересня 2003. Процитовано 10 січня 2019.
↑ Watson makes switch to West Brom. BBC Sport. 5 липня 2005. Процитовано 10 січня 2018.
↑ Lepkowski, Chris (9 лютого 2007). Watson leaves Albion in loan switch. Birmingham Mail. Процитовано 10 січня 2018.
↑ Owls complete signing of Watson. BBC Sport. 10 липня 2007. Процитовано 10 січня 2019.
↑ New Owls club captain revealed. The Star. Sheffield. 2 липня 2008. Процитовано 10 січня 2019.
↑ England's last side to reach a World Under-20s semi-final: where are they now?. The Daily Telegraph. London. 8 червня 2017. Процитовано 10 січня 2019.
↑ Lee Clark sacked as Birmingham City manager. Sky Sports. 20 жовтня 2014. Процитовано 10 січня 2019.
↑ Steve Watson joins Macclesfield Town coaching team. Macclesfield Town F.C. 4 липня 2016. Архів оригіналу за 22 August 2016.
↑ Steve Watson: Gateshead appoint ex-Newcastle defender as manager. BBC Sport. 10 жовтня 2017. Процитовано 10 січня 2019.
↑ Appleyard, Ian (10 січня 2019). Steve Watson appointed manager. York City F.C. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019. [Архівовано 2019-01-10 у Wayback Machine.]