Стратегічні ракетні війська були створені в 1999 році шляхом об'єднання декількох підрозділів Артилерійського командування сухопутних військ Корейської народної армії[2].
Номенклатура ракет
Проблеми кодифікації
Станом на 2017 рік існувало декілька підходів до ідентифікації моделей ракет на озброєнні КНДР[3]. Зокрема:
Власна система КНДР для внутрішнього вжитку. Ракети мають назву Hwaseong (кор.화성, укр.Марс або укр.вогняна зірка) та номер моделі[3]. З цього правила є декілька винятків: дві моделі Pukkuksong (KN-11 та KN-15), крилата ракета берегової оборони Kumsong-3 (KN-19), та зенітна ракета Pongae[4]. Точна інформація про конкретні моделі зазвичай тримається в таємниці. Тому іншими країнами були створені альтернативні позначення відомих моделей[3].
Північнокорейські торговці зброєю часто використовують назви радянських ракет для реклами власних, дешевших розробок закордонним покупцям. Наприклад, ракету Nodong рекламували як Scud-E[3].
Американська система позначень за назвою населеного пункту, де вперше було помічено дану модель. Наприклад: Nodong, Taepodong та Musudan. Онак ця система виявилась незручною, оскільки кількості населених пунктів навколо випробувальних майданчиків виявилось замало[3].
Цифрова система KN- з номером відомої моделі. Впроваджена в середині 1990-х. Однак, як і увипадку з радянськими озброєннями перед тим (наприклад, ракети під позначенням Scud) тут може виникати певна плутанина через брак достатньої інформації. Так, позначення KN-11 було використане для різних ракет на твердому та рідкому паливі[3].
В НАТО також була створена система кодифікації відомих моделей ракетного озброєння КНДР. Але як і у випадку власної, північнокорейської системи, ці кодові імена дуже рідко потрапляють у відкритий доступ[4].
Перелік
У відкритих джерелах відомо про такі моделі ракет (перелік не гарантовано повний, оцінки дальності також різняться)[4]:
(Frog-5, 3Р10 Луна-2, 2К6) наявно 24 пускових установки[джерело?]. Місцева копія радянської ракети 3Р10 комплексу 2К6 «Луна-2» на шасі від танку ПТ-76. КНДР отримала оракетні комплекси від Радянського Союзу наприкінці 1960-тих. Ракета має твердопаливний двигун, некерована, дальністю 15-55 км. Існують підстави припускати, що на додачу до звичайних, КНДР опанувала виробництво бойових частин з хімічною зброєю для цих ракет[4].
(Frog-7, 9М21 Луна-М, 9К52): наявно 24 пускових установки[джерело?]. Копія ракети 9М21 радянського комплексу 9К52 «Луна-М». Має істотно кращі харакетристики точності та дальності. Через погіршення відносин із Радянським Союзом оригінальні комплекси для вивчення та відтворення були придбані в Єгипті[4].
≈180[джерело?]. (Р-17Е, Scud-B): перша балістична ракета в арсеналі КНДР. Основана на відтвореній радянській ракеті Р-17 (кодове ім'я НАТО Scud-B) комплексу 9К72 «Ельбрус». КНДР налогодила виробництво ракет в 1986 році, а в 1989 вже зняла їх з виробництва для вивільнення потужностей для поліпшеної ракети Hwasong-6. Деяка ка кількість була експортована до Ірану, де вони отримали позначення Shahab-1 та до ОАЕ, де через недостатню надійність були відправлені на зберігання[4].
≈100[6] або 300—600 штук[7]. (Scud-C): модернізована версія Hwasong-5. Збільшено дальність до 500—700 км. Виробництво налагоджене в 1990—1991 році. Також були поставлені Ірану де відомі як Shahab-2[4].
200-300 штук[9]. (Nodong, Rodong): по суті є збільшеною модифікацією Hwasong-6 з потужнішим двигуном та поліпшеною системою навігації. Основним призначенням було ураження території Японії ядерною бойовою частиною. Іран та Пакистан мають фактично ідентичні ракети Shahab-3 та Ghauri-I відповідно.
наявна у невеликій кількості[6][10] (KN-04, ER-Scud, Scud-D, Scud 2): Один з варіантів сімейства ракет, до якого також належать Hwasong-6 та Hwasong-7.
≈70 км (з бойовою частиною 500 кг)[6] або 120—200 км[12][13]
30 пускових установок[джерело?] (KN-02, Toksa, «Viper»): місцевий варіант ОТР «Точка». Вважається однією з найточніших ракетних систем КНДР. Ймовірно, корейським інженерам вдалось збільшити дальність та поліпшити інші характеристики системи[4].
(KN-17) : балістична ракета середньої дальності з двигунами на рідкому паливі. Перший пуск здійснений 14 травня 2017 року[15]. За оцінками деяких фахівців, дальність може складати 3700-4500 км[4].
(KN-08, KN-08 mod 2, KN-14, Rodong-C): цій ракеті, ймовірно, відповідає декілька KN-номерів. KN-08 представлена в 2012 році та має три ступені, KN-14 представлена в 2015 році та дві ступені, та в серпні 2017 року (номер KN досі не оголошений)[4].
На військовому параді 10 жовтня 2020 року було вперше показано нову міжконтинентальну балістичну ракету на мобільній пусковій установці з 11-ма осями. Нова балістична ракета помітно більша за відомі, на той час, ракети «Хвасон-15» (HS-15)[37][38].
Постачання двигунів для ракет
14 серпня 2017 року у статті американського видання The New York Times було висловлено припущення, що двигуни північнокорейських ракет вироблені на українському підприємстві «Південмаш», яке начебто ґрунтувалося на дослідженні Майкла Еллемана.[39] Пізніше дослідник опублікував спростування такого твердження.[40]
Висновком дослідження насправді було те, що різкий прогрес ракетобудування КНДР пояснюється імпортом технологій, а враховуючи те, що ракетний двигун на рідкому паливі, використаний КНДР, базується на радянських двигунах РД-250, розроблених російським підприємством «Енергомаш», і був модифікований для виконання ролі стартового ракетного двигуна у північнокорейських ракетах Hwasong-12 та Hwasong-14, то такий імпорт найімовірніше відбувся з пострадянського простору.[39]
Марія Буджерин, дослідник Belfer Center, Harvard's Kennedy School та Андрій Жалко-Титаренко, колишній віце-президент SpacePort у статті для Atlantic Council спростовують можливість причетності українського підприємства до північнокорейської ракетної програми.[41] Президент України Петро Порошенко ініціював розслідування щодо можливого постачання ракетних двигунів до КНДР.[42] Подібне розслідування можливо буде проведене ООН.[43]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Archived copy. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 28 червня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Archived copy. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 3 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 30 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)