Стражник великий литовський (лат. aexeubiarum vel vigiliarum praefectus) — урядник у Великому князівству Литовському, обов'язками якого було контролювати передню сторожу під час перебування короля у війську й керувати караулом під час постою.

Посада заснована 1635 року великим князем Владиславом IV. Аналогічні функції щодо повітового посполитого рушення мав повітовий стражник.

• Григорій Мірський (10.3.1636 — 1656)
• Владислав-Юрій Халецький (1656-1668)
• Міхал Лев Обухович^[be] (8.2.1668 — 22.10.1668)
• Боніфацій Теофіл Пац^[be] (29.9.1669 — 1.1676)
• Самуель Кмітіц^[be] (3.2.1676 — 1692)
• Міхал Юзеф Сапіга^[be] (20.5.1692 — 25.6.1698)
• Людовик Костянтин Потій (1698-1703)
• Казимир Заранек-Горбовський^[pl] (27.11.1703 — 1707)
• Казимир Кришпін-Кірштинштейн (1708—1709)
• Казимир Заранек-Горбовський^[pl] (1709 — 26.10.1710)

• Станіслав Владислав Потоцький (1710-1729)
• Антоній Потій (1729-1748)
• Людовик Потій (26.11.1748 — 1.1771)
• Леонард Потій (1771-1774)
• Антоній Онуфрій Ґелґуд^[be] (1774 — 22.6.1776)
• Юзеф Юдицький (1776-1789)
• Ігнацій Ґелґуд^[be] (23.12.1789 — 1793)
• Людвік Ґелґуд (1793—1795)

• Стражник
• Стражник великий коронний
• Стражник польний литовський

• Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. Kraków, 1885.
• Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. T. 1-31. — Poznań, 1879—1908.
• Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — 788 с. — ISBN 985-11-0378-0.