Гірча́к повзу́чий (гірчак рожевий, гірчак звичайний; лат.Acroptilon repens L., народні назви: Блаваж-гірчак, струч) — корінний житель Середньої Азії, звідки завдяки торговельним відносинам він поширився майже на всіх континентах світу, крім Африки.
Бур'ян надзвичайно шкодочинний. При сильному засміченні повністю витісняє інші рослини і різко знижує (на 50 — 70 %) або зовсім знищує врожай польових культур. Гірчак повзучий належить до отруйних рослин, вегетативна частина яких небезпечна для багатьох тварин, особливо для коней. Навіть невеликі домішки рослин бур'яну в зерні, зеленій масі, сіні чи соломі значно знижують якість продукції.
Рослина розмножується насінням і кореневищами (вегетативно). До нових районів гірчак потрапляє з засміченим насіннєвим матеріалом, головним чином зернових культур і трав, а також з сіном і соломою. Схожість насіння в ґрунті зберігається протягом 3—5 років. Для його проростання необхідні високі вологість і температура ґрунту. В умовах півдня України гірчак повзучий починає цвісти в кінці червня — на початку липня. Насіння достигає переважно в серпні.
Гірчак повзучий — світлолюбна рослина. При затіненні насіння не утворюється, уповільнюється ріст кореневої системи, але в ній зберігаються запаси пластичних речовин і бруньки розмноження, які при збільшенні освітлення навіть через декілька років (3—4) утворюють нові пагони.
Головним з карантинних заходів, що спрямовані на недопущення поширення гірчаку повзучого є заборона завезення насіння бур'яну у вільні від нього області і райони України з насінням сільськогосподарських культур.
Умови використання засміченого насіннєвого, продовольчого, фуражного і технічного підкарантинного матеріалу визначаються в кожному окремому випадку Державними інспекціями з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Агротехнічними заходами в першу чергу є багаторазові підрізання кореневої системи. На дуже засмічених гірчаком повзучим землях досить ефективним буде поєднання чорного пару з культурами суцільного посіву (монокультури) — житом, вівсом, ячменем, кукурудзою, люцерною, що пригнічують бур'ян масивно розвиненою зеленою масою. Особливе значення на засмічених гірчаком площах має лущення стерні відразу після збирання будь-якої культури, незалежно від того, як буде в майбутньому використовуватись поле. Значного пригнічення гірчаку повзучого в найкоротші терміни можливо досягти лише поєднанням агротехнічних заходів з застосуванням сучасних гербіцидів згідно з «Переліком пестицидів …».
Надземну частину в період цвітіння використовували в народній медицині при малярії, епілепсії. Рослина, зкошена до цвітіння, нетоксична, задовільно поїдається вівцями.