Стельмах Тарас Іванович

Стельмах Тарас Іванович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження15 січня 1975(1975-01-15)
Львів
Смерть7 серпня 2014(2014-08-07) (39 років)
Степанівка
ПохованняЛичаківський цвинтар
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
 24 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Стельмах Тарас Іванович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стельмах.

Тара́с Іва́нович Сте́льмах (15 січня 1975(19750115) — 7 серпня 2014) — молодший сержант 24-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Тарас Стельмах народився 15 січня 1975 року в місті Львів. Закінчив середню школу № 53 міста Львова (нині — гімназія «Престиж») та Львівський державний медичний коледж (нині — Вищий навчальний комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський медичний коледж імені Андрея Крупинського»).

Мобілізований у травні 2014-го, з червня перебував у зоні бойових дій.

Молодший сержант, санітарний інструктор розвідроти 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).

Загинув близько 7:00 поблизу села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області поблизу кургану Савур-Могила, супроводжуючи поранених у санітарній машині. В машину влучив снаряд, загинули двоє бійців — Тарас Стельмах і Павло Коваль. Довгий час тіло не могли забрати з контрольованої терористами території. Після вивезення останків з окупованої території та проведення експертизи ДНК, Тараса поховали 16 грудня у Львові на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76. За даними сайту «Книга пам'яті», загинув 7 серпня біля смт Побєда.

Без Тараса лишились мама, дружина Олена та донька 2009 р.н.

Похований 16 грудня 2014 року на Личаківському цвинтарі — Поле почесних поховань № 76.[1][2]

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно)
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 8, місце 15
  • 10 жовтня 2016 року на будівлі львівської гімназії «Престиж» (вулиця Ветеранів, 11), йому відкрито меморіальну дошку
  • вшановується 7 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[3]

Примітки

  1. ↑ Меморіал Героїв, які загинули в російсько-українській війні (учасники АТО та ООС)
  2. ↑ Завтра у Львові прощатимуться з полеглим молодшим сержантом 24-ї Залізної бригади Тарасом Стельмахом
  3. ↑ В Міноборони вшанували загиблих українських захисників. Дзвін Пам'яті пролунав 25 разів…

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.