Стасів Владислав Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стасів.
Владислав Стасів
Владислав Володимирович Стасів
 Солдат
Загальна інформація
Народження29 листопада 1999(1999-11-29)
м. Стрий, Львівська область
Смерть21 вересня 2022(2022-09-21) (22 роки)
селище Ямпіль, Донецька область
(вогнепальне поранення від кулі снайпера)
Похованням. Стрий
Національністьукраїнець
Псевдо«Динамо»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ
Територіальна оборона
Формування
 103 ОБрТрО
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Владислав Володимирович Стасів (29 листопада 1999 — 21 вересня 2022) — військовослужбовець Збройних сил України, солдат 103-ї ОБрТрО, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно, 2022).

Життєпис

Народився 29 листопада 1999 року у місті Стрий Львівської області. Навчався у місцевих школах №11 і №3 ім.І.Франка. Продовжив здобувати освіту у Івано-Франківському НТУ нафти і газу на спеціальності «Туризм». Обожнював музику, зокрема захоплювався фрістайлом. З ранніх років займався і цікавився футболом. Був фанатом київського футбольного клубу «Динамо», тому й у війську обрав собі однойменний позивний.

У перші дні повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України від окупантів. Служив у лавах 65-го окремого батальйону 103-ї окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки. Разом із побратимами боронив північ Полтавщини, з березня 2022 року брав участь у бойових діях на Сумщині, Харківщині та Донеччині.

Загинув 21 вересня 2022 року у бою від ворожої кулі снайпера, звільняючи селище Ямпіль [1].

Прощання з воїном відбулося 25 вересня 2022 року у рідному місті. Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища [2].

Нагороди

  • орден «За мужність» III ступеня (17 листопада 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [3].

Вшанування пам'яті

  • На честь Владислава і його командира побратими вивісили на найвищій точці звільненого Ямполя синьо-жовтий прапор як символ жертовності та подвигу українських захисників [4].
  • В пам'ять про Героя на території 11 школи висаджено іменну магнолію, а на алеї пам'яті полеглих захисників-випускників 3 школи — сакуру та калину.
  • 20 жовтня 2023 року в 11 школі відбулося відкриття пам'ятного знаку, де викарбуване ім'я Владислава Стасіва.

Посилання

  1. ↑ У боях з окупантами загинули легендарний кіборг Микола Озеров та навідник Владислав Стасів.
  2. ↑ Із скорботою Стрий попрощався із своїми Захисниками-Героями Миколою Озеровим та Владиславом Стасівим.
  3. ↑ Указ Президента України № 783/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ Український прапор над звільненим Ямполем. Львівські тероборонівці вшанували загиблих побратимів.

Примітки

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.