Сантьяго (Спенсер Трейсі) — кубинський рибалка з села поблизу Гавани, якому вже 84 дні не вдавалося зловити жодної рибини. Колись він був одним із найкращих рибалок. Селяни бояться, щоб нещастя не охопило все село. Побачивши це, Сантьяго хоче довести, що він ще міцний і зможе зловити велику рибу. Тож одного разу він виходить у море далі, ніж зазвичай, і йому вдається зловити величезного марліна. Протягом трьох днів і ночей він бореться з рибою, яка стає для нього найвищим випробуванням його гідності як людини. Сантьяго виснажений і самотній. Коли він перемагає в боротьбі з рибою, акули починають атакувати здобич. Сантьяго намагається відігнати хижаків, але марно. Акули пожирають його улов, залишаючи лише скелет. Коли рибалка повертається з ним у село, всі милуються розмірами риби та виявляють повагу старому рибалці.
Музику до фільму написав кінокомпозитор Дмитро Тьомкін[1]. Він також диригував оркестром студії Warner Brothers під час її записування в авдиторії Hollywood Post № 43 ветеранської організації США «Американський легіон». Газета «Білборд» повідомляла, що акустика в авдиторії «набагато краща, ніж у більшості студійних приміщень у Голлівуді, і схожа на акустику найкращих концертних залів».
Навколо фільму
Ернест Гемінгвей спочатку був залучений до виробництва, хоча ступінь його участі полягав у тому, щоб зловити марліна біля узбережжя Перу, рибу, придатну для використання у фільмі. Зрештою продюсери використали гумового марліна та кадри лову марліна, в якому Гемінгвей не брав участі.
У фінальній сцені Ернест Гемінгвей сидить у кафе в темній бейсболці та розмовляє з іншими рибалками. Це був його кінодебют.
Спенсера Трейсі попросили схуднути перед початком зйомок фільму, але він цього не зробив.
Момент, коли старому вдається вбити рибу, і вона нарешті перестає рухатися, стається якраз в момент одної години демонстрування фільму.